Панка

Панка (Клинівка) — село в Україні, у Чернівецькій області, Сторожинецькому районі.

село Панка
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Сторожинецький район
Рада Панківська сільська рада
Основні дані
Населення 2469
Поштовий індекс 59006
Телефонний код +380 3735
Географічні дані
Географічні координати 48°10′24″ пн. ш. 25°38′53″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 363 м
Водойми річки Серет, Тісовець
Місцева влада
Адреса ради 59006, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Панка, вул. Головна, 65
Карта
Панка
Панка
Мапа

 Панка у Вікісховищі

Географія

У селі річка Тісовець впадає у річку Серет. У селі розташований Клинівський парк, біля села — ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Урочище «Білка», а також ботанічний заказник «Білка».

Панорама с.Панка із підйому в с.Заболоття, праворуч від центру панорами - ботанічний заказник Білка

Історія

За переписом 1900 року в селі «Панка» було 410 будинків, проживали 2069 мешканців (1926 українців, 3 румуни, 140 німців). А також були 2 фільварки сумарною площею 3314 га, на території яких було 29 будинків і проживали 152 мешканці (66 українців, 5 румунів, 57 німців та 24 поляки).[1]

7 вересня 1946 р. хутір Панка-Забагна перейменували на хутір Заболоття, хутір Панка Зруб — на хутір Зруб, село Панка — на Клинівку і Панківську сільську Раду — на Клинівську[2]

Уродженці села
  • Черняк Людмила Миколаївна (літературний псевдонім Людмила Янушевська) (*15 грудня 1954 р., с. Клинівка (нині Панка) Сторожинецького району) — українська журналістка і видавчиня. Членкиня Національної спілки журналістів України. Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича. 1977 р. розпочала трудову діяльність в обласній газеті «Молодий буковинець» (м. Чернівці), з 1979 р. — працює в редакції газети «Радянська Буковина» (нині — «Буковина»): коректор, кореспондент, заступник відповідального секретаря, оглядач, завідувач відділу культури та національного відродження. Написала повість «Мій зоряний міраж» (1990), інсценізацію спогадів відомої оперної співачки Лідії Липковської з нагоди 120-річного ювілею від дня народження «Доля примадони» (2004), підготувала до друку власну книгу «Інтерв'ю з українськими митцями»… У 1997 р. заснувала колективне підприємство «Видавництво Буковина», де вийшли у світ перші номери дитячого часопису «Ластівка» Чернівецької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, книги «Універсеп (Універсальний словник епіграм), або ж УСЕ» кандидата філологічних наук, літературознавця Віктора Косяченка, «Близька далечінь» письменника Володимира Дячкова, «За тебе, свята Україно» історика, науковця Нестора Мизака, «Крутизна», «Між страхом і любов'ю» письменника Володимира Михайловського, «Золотої нитки не згубіть» заслуженого діяча мистецтв України Василя Селезінки, «Вічні скарби Георгія Гараса» музеєзнавця Євдокії Антонюк-Гаврищук, «Стою у полум'ї любові» письменниці Оксани Довгань, бібліографічний покажчик «Василь Селезінка»… Як автор проекту з видання вибраних творів українського письменника Юрія Федьковича підготувала до друку і випустила 4 книжки з його поетичними і прозовими творами[3][4][5].
  • Красовська Олена Михайлівна. Народилася 29 квітня 1973 року в селі Панка, Професор-мовознавець Інституту славістики Польської академії наук. Заступник голови Славістичного фонду (2008—2015), заступник директора Інституту славістики до справ науки (2015—2019). Авторка більш 200 наукових робіт, у тому числі авторка 7 монографій, та співавторка 8 наукових книжок (в тому числі: Соціолінгвістика: навчальний посібник[6], Особливості Буковинського пограниччя: історія культурного полілогу[7], Соціолінгвістичний компендіум[8] i The Polish Minority in South-Eastern Ukraine[9]). Її наукові зацікавлення то: діалектологія, соціолінгвістика, фольклористика. Займається мовними та культурними проблемами пограниччя та народними меншинами. В Європі пропагує багатокультурність та багатомовність Буковини, країни її народження. Проживає у Варшаві. Нагороджена багатьма відзнаками, між іншими, Відзнакою Міністра Культури Польщі «Заслужена для польської культури».
  • Боднар Петро Степанович — Герой України, загинув на Сході України.

Джерела
  1. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 вересня 1946 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Чернівецької області»
  3. Людмила Миколаївна Черняк // Інформаційний простір Буковини на початку третього тисячоліття / упорядник Д. І. Миронюк. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2012. — С. 245. — ISBN 978-966-399-476-5
  4. Черняк Людмила Миколаївна //Інформаційний простір Буковини. — Чернівці: Видавництво «Букрек». 2004. — С. 185. — ISBN 966-8500-17-2
  5. 15 грудня — 55 років від дня народження журналістки і видавця Людмили Черняк // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дні Буковини в 2009 році) / [автори-укладачі О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк, науковий консультант Ю. С. Гусар, редактор М. М. Довгань] / Чернівці: Книги — ХХІ, 2008. — С. 274—276. ISBN 978-966-2147-45-2.
  6. Лідія Антошкіна, Гелена Красовська, Петро Сигеда, Олексій Сухомлинов //Соціолінгвістика: навчальний посібник. — Донецьк: Юго-Восток, 2007. р. «»
  7. Лідія Антошкіна, Олександр Гадинко, Гелена Красовська, Петро Сигеда, Олексій Сухомлинов //Особливості Буковинського пограниччя: історія культурного полілогу. — Донецьк: Юго-Восток, 2010. р.ISBN 978-966-1571-61-6. р. «»
  8. Гелена Красовська, Олексій Сухомлинов, Петро Сигеда//Соціолінгвістичний компендіум. — Київ: Талком, 2020.. р.ISBN 9786177832668«»
  9. Helena Krasowska//The Polish Minority in South-Eastern Ukraine. — Warsaw: 2017. ISBN 978-83-64031-65-6. р. «»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.