Пано Лефкара

Пано Лефкара (грец. Πάνω Λεύκαρα) — село на острові Кіпр, відоме своїми мереживами лефкарітика (грецькою мовою: λευκαρίτικα) та срібними ремеслами. Свою назву село отримало від білого кремнистого кремнію та вапняку: Лефкара походить від поєднання грецьких слів «лефка» (грец. λευκά, у перекладі означає білий) та «орі» (грец. όρη, у перекладі означає гори, пагорби).[14] Японська асоціація туристичних агентів віднесла село до списку «30 найкрасивіших міст Європи».[15]

Пано Лефкара
грец. Πάνω Λεύκαρα[1][2][3]

Координати 34°49′00″ пн. ш. 33°17′00″ сх. д.

Країна  Кіпр[2][3]
Адмінодиниця Ларнака[2][3]
Межує з
сусідні нас. пункти
Vavatsiniad, Lazaniasd Lythrodontasd Delikiposd
Lageiad Kornosd
Kato Drysd, Vavlad, Choirokoitiad Kato Lefkarad, Skarinoud Kofinoud
Mayor of Pano Lefkarad[4][5] Sophocles Sophocleousd[4][5]
Площа 62,1744 км²[6][7]
Висота центру 575 м[8]
Населення 737 осіб (2011)[9][10]
Катойконім грец. Λευκαρίτης
грец. Λευκαρίτισσα
Міста-побратими Ізлінгтон (1983)[11][12], Nea Chalkidonad (1993)[11][12], Nea Filadelfeia-Nea Chalkidona Municipalityd (2011)[11][12], Q12875696? (1996)[11][12], Kozani Municipalityd (2011)[11][12], Рафіна (1997)[11][12], Rafina-Pikermi Municipalityd (2011)[11][12], Люзіньян (1997)[11][12], Q12875629? (1999)[11][12], Artaion Municipalityd (2011)[11][12], Крисп'яно (2006)[11][12]
Часовий пояс UTC+2[13] і UTC+3[13]
Поштовий індекс 7700[13]
GeoNames 146220
Офіційний сайт lefkara.org.cy
Пано Лефкара
Пано Лефкара (Кіпр)

Місцезнаходження

Село розташоване на південних схилах гір Троедос в районі Ларнаки на Кіпрі, біля головної траси Нікосія - Лімасол. Має бруковані вулиці з вапняку та мальовничу архітектуру.

Срібло та мереживо

Групи жінок на вузьких сільських вулицях вишивають мереживо. Село також відоме своїми кваліфікованими срібниками, які виробляють вишукані філігранні роботи. Музей фольклору в місті показує відвідувачам, яким було життя на Кіпрі близько сотні років тому. Музей розташований у відреставрованому будинку та демонструє меблі та предмети заможної родини, місцеві костюми та зразки мереживних виробів Лефкари. За легендою, Леонардо да Вінчі відвідав село в 1481 році та придбав мереживне полотно для головного вівтаря Міланського собору.[16][17][18] У 1889 році було відкрито місцеву мереживну школу, і мереживо Лефкарітіка повернуло значну частину своєї давньої слави.[19]

Історичний огляд

Коротка презентація Пано Лефкара

Античність та кінець османського періоду

Археологічні залишки неоліту, знайдені в селі, є свідченням того, що регіон навколо Пано Лефкара був безперервно заселений протягом багатьох століть. Перші історичні свідчення про існування Пано Лефкара з його сучасною назвою знаходяться у заповіті святого Неофіта, який народився в 1134 році в селі Като Драйс поблизу Пано Лефкара, коли Кіпр був частиною Візантійської імперії. Зберігся будинок лише з однієї кімнати, де святий Неофіт зустрівся з майбутньою дружиною за ніч до того, як він втік, щоб стати ченцем. Навколо нього побудований новіший будинок, що належить пані Мариця Каллу. Під час франкського та венеціанського періоду (1191-1571) Пано Лефкара став феодом. У 16 столітті це було найбільше місто Кіпру. З 1571 по 1878 рік Кіпр був окупований турками. Більшість будинків, що збереглися сьогодні в селі, датуються цим періодом. Голі кам'яні фасади з невеликими отворами, планування кімнат навколо внутрішнього подвір'я та плоскі ущільнені дахи - типові елементи архітектури Пано Лефкара до кінця 19 століття.

Британський період та незалежність

Початкова школа

У 1878 році Кіпр потрапив під британську адміністрацію відповідно до Кіпрської конвенції та Берлінського договору того ж року. На початку 20 століття комерціалізація місцевих вишивок, що продаються по всій Європі жителями Пано Лефкара, спричинила серйозні зміни. Цим періодом датуються двоповерхові будинки з магазинами на перших поверхах, похилими керамічними черепичними дахами та довгими балконами довжиною головних фасадів, виконаних у кольоровій штукатурці та прикрашених неокласичними архітектурними елементами періоду.

Друга світова війна перервала продаж мережива. Дефіцит роботи змусив жителів масово емігрувати, і в 1930-х роках половина села Пано Лефкара залишилася безлюдною.

Історично в місті було змішане населення, яке складалося з більшості кіпріотів-греків та меншості з турецьких кіпріотів. Під час перепису 1946 року було зафіксовано 2530 кіпріотів-греків та 473 кіпріотів-турецьких, що становило 3003. Ряд жителів Пано Лефкара мігрували за кордон у 1950-х рр., Наприклад, до 1960 р. загальна чисельність населення зменшилася до 2075 із 1714 кіпріотами-греками та 361 кіпріотами-турком. Близько 400 кіпріотів-турок втекли з села і були переміщені в сусідній Кофіну під час кривавого Різдва в грудні 1963 - січні 1964. Вони знову були переміщені на Північний Кіпр після вторгнення Туреччини на Кіпр в 1974 році, в село Агіос Теодорос (Чайірова).[20] Ці переміщені жителі дотримуються культури Пано Лефкара та Будинку Пано Лефкара, де в Агіос Теодоросі функціонує плетіння мережива Пано Лефкара.[21]

Виселення населення Пано Лефкара у 1930-ті 1970-ті роки призвело до того, що багато селищ було занедбано. Розвиток туризму мало вплинув на традиційну архітектуру. Використання нових матеріалів, обраних з міркувань комфорту та моди, мало змінило фасади та інтер’єри традиційних житлових будинків. Є низка закритих та безлюдних житлових будинків, які залишились недоторканими. Здебільшого традиційна архітектура Пано Лефкара залишається цілою.

Туризм почав розвиватися в 70-х роках XX століття, рятуючи Пано Лефкара від економічних руйнувань. Завдяки традиційній архітектурі, яка все ще залишалася цілою, вишивка та ремісничі срібні вироби приваблювали туристів.

Консервація та архітектурна спадщина

Департамент старожитностей та Департамент житлового господарства та урбанізму перерахували численні традиційні будинки. З 1978 року Департамент старожитностей відремонтував кілька будівель, особливо резиденцію Патсалос, яка була перетворена на місцевий музей вишивки та традиційних срібних виробів. Указ про реабілітацію, виданий Міністерством житлово-комунального господарства, включатиме всі традиційні будівлі, що очікують на перелік.

В селищі є Церква Святого Хреста, що збудована у 14 ст з визначною дзвіницею. У церкві зберігається хрест з частинами святого хреста.[22]

У Пано Лефкара є мечеть, побудована у 20 столітті за допомогою кіпріотів-турецьких жителів, що проживають за кордоном, коріння яких були у Пано Лефкара. Попередня османська мечеть існувала на її місці, але була зруйнована в 1890-х роках. Прямокутна мечеть з мінаретом, прикріпленим до північно-східного кута, відображає традиційну сільську архітектуру Кіпру.[23]

Міжнародні зв'язки

Міста-побратими - Міста-побратими

Пано Лефкара побратим :

Галерея

Примітки

  1. Ιστορία
  2. STATISTICAL CODES OF MUNICIPALITIES/COMMUNITIES AND QUARTERS OF CYPRUS, 2015CYSTAT.
  3. ΣΤΑΤΙΣΤΙΚΟΙ ΚΩΔΙΚΟΙ ΔΗΜΩΝ/ΚΟΙΝΟΤΗΤΩΝ ΚΑΙ ΕΝΟΡΙΩΝ ΤΗΣ ΚΥΠΡΟΥ, 2015Στατιστική Υπηρεσία της Κυπριακής Δημοκρατίας.
  4. Δημοτικό Συμβούλιο
  5. City Council
  6. ΤΑΞΙΝΟΜΗΣΗ ΓΙΑ ΤΟΝ ΒΑΘΜΟ ΑΣΤΙΚΟΠΟΙΗΣΗΣ ΣΤΗΝ ΚΥΠΡΟΣτατιστική Υπηρεσία της Κυπριακής Δημοκρατίας, 2016.
  7. CLASSIFICATION FOR THE DEGREE OF URBANISATION IN CYPRUSCYSTAT, 2016.
  8. Κατάλογος κοινοτήτων επιλέξιμων μειονεκτικών περιοχώνΚυπριακός Οργανισμός Αγροτικών Πληρωμών. — С. 5.
  9. Απογραφή πληθυσμού 2011 — 14 — Στατιστική Υπηρεσία της Κυπριακής Δημοκρατίας, 2011.
  10. Census of population 2001 — 13 — CYSTAT, 2001. — P. 56.
  11. Διεθνείς σχέσεις
  12. International relations
  13. LefkaraPostcode Query.
  14. Official website site of Lefkara Municipality
  15. The 30 most beautiful towns in Europe
  16. 500th Anniversary of Da Vinci's visit to Cyprus. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2021.
  17. Lefkaritika: Delicate Lace of Cyprus
  18. "Da Vinci" lace seeks a new lease in Cyprus
  19. Lefkara Lace embroidery and silver handicrafts. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 23 грудня 2006.
  20. LEFKARA. PRIO Cyprus Centre. Процитовано 10 липня 2018.
  21. Kadınlar Lefkara işi öğrenecek. Kıbrıs. Процитовано 10 липня 2018.
  22. Timios Stavros (Church of the Holy Cross), Lefkara Village. Cyprus Island (англ.). 4 січня 2019. Процитовано 13 лютого 2022.
  23. Bağışkan, Tuncer (2005). Kıbrıs'ta Osmanlı Türk Eserleri. Turkish Cypriot Association of Museum Lovers. с. 196.
  24. Twinnings. Central Union of Municipalities & Communities of Greece. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.