Панченко Олексій Якович

Народився 23(10) березня 1907 року в селі Калантаєві Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині — Світловодський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець.

Навчався у рідному селі, працював у місцевому колгоспі. З 1930 по 1933 роки проходив дійсну військову службу в РСЧА авіаційним механіком на аеродромі в Прилуках Чернігівської області. Після демобілізації працював на прилуцькому меблевому комбінаті.

З початком німецько-радянської війни опинився на тимчасово окупованій ворогом території. Вдруге призваний до лав РСЧА польовим військкоматом 20 вересня 1943 року.

Особливо відзначився в боях на правому березі Дніпра. 11 жовтня 1943 року в бою за село Гута-Межигірська Вишгородського району Київської області першим увірвався до села, вогнем з автомату знищив двох вартових, що охороняли склад з боєприпасами, і захопив склад. Коли супротивник перейшов у контратаку, рядовий Панченко відкрив вогонь з автомату по наступаючому ворогові та закидав його гранатами, внаслідок чого 5 фашистів було знищено, а решта відступили. Наступного дня на світанку разом зі своїм відділенням на краю лісу був обстріляний німецьким кулеметником і автоматниками. Тоді рядовий панченко обійшов ворога з флангу й закидав гранатами[1].

15 жовтня 1943 року загинув у бою. Похований в селі Гута-Межигірська[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, рядовому панченку Олексію Яковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

• Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 249—251.

• Біографія на сайті «Герои страны» (рос.)