Панчишин Андрій Зіновійович

Андрі́й Зіно́війович Панчи́шин (22 березня 1959, Львів — 11 жовтня 2015[1], Київ[2]) — український бард, журналіст, поет, громадський діяч. Лауреат першого фестивалю «Червона рута» (1989, Чернівці). Депутат Львівської облради народних депутатів першого демократичного скликання (1991–1994).

Андрій Панчишин
Зображення
Основна інформація
Дата народження 22 березня 1959(1959-03-22)
Місце народження Львів
Дата смерті 11 жовтня 2015(2015-10-11) (56 років)
Місце смерті Київ
Поховання
Личаківський цвинтар : 
Громадянство  Україна
Професії журналіст
Нагороди лауреат першого фестивалю «Червона Рута»

Життєпис

1981 — закінчив Львівський торгово-економічний інститут (інженерно-економічний факультет)

У першій половині 1980-х років почав писати власні пісні (зокрема, польською мовою) й виконував їх під гітару[1].

1986 — розпочав публічні виступи (під маркою львівського «Клубу творчої молоді»)[1].

1987 — разом з Віктором Морозовим і Юрієм Винничуком заснував львівський театр-студію «Не журись!»[1].

1992–1994 — редактор відділу інформації газети «Ратуша» (Львів)

1994—1995 — кореспондент «Медичної газети України»

1996 — кореспондент «Експрес-газети» (Львів)

Січень-травень 1997 — кореспондент відділу культури газети «День» (з того часу постійно проживав у Києві[3].

Травень 1997 — травень 1998 — провідний спеціаліст прес-відділу Фонду державного майна України.

З 1998 — редактор відділу інформації газети «Час».

2005 — разом з Віктором Морозовим і Юрієм Винничуком здійснив проект з відродження старих львівських батярських пісень і створення нових у батярському стилі. Їх виконували Віктор Морозов і «Батяр-бенд». 2014 року поет-бард видав свої «батярські» тексти у збірці «На вулиці Батярській». У продажу вона так і не з'явилася[1].

Грудень 2013 — січень 2014 — учасник Євромайдану, під час якого застудився й отримав «проблеми з нирками»; у цей же час у співавторстві з Віктором Морозовим створив аудіоальбом «Реффолюція»[4].

Володів польською мовою.

Тіло кремували, прах 21 жовтня поховали на полі № 2 Личаківського цвинтаря.[3]

Творчий доробок
  • збірки поезій «Пісні» (1989)(видана в Торонто(Канада), є в бібліотеці ім. Стефаника у Львові як дарунок), «Другий голос» (1990) видавництво «Молодь» в серіі «Перша книжка поета» ~50 ст.,формат <А5, «На вулиці Батярській» (2014)видавець"Автограф", Киів,2013 р.,104с.,146×206 мм, м'яка палітурка, ISBN 966834907-1[5]
  • сценарій музичного фільму «Не журись» (1989), музичної радіовистави «Три хрести» (1993), (солісти Наталя Мирна та Віктор Царан).
  • авдіоальбоми «Звідкіля ідеш…» (1991), «Реффолюція» (2014)

Примітки
  1. Юрій Винничук. Батяр з Пекарської // Zbruch, 13.10.2015
  2. У Києві помер поет і бард зі Львова Андрій Панчишин
  3. Оксана Прітченко. Андрія Панчишина кремували… — С. 21.
  4. Музика у стилі Майдан // zik.ua, 8.01.2014
  5. [www.umka.com.catalog Андрій Панчишин] Перевірте схему |url= (довідка).

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.