Папарде Леонід Андрійович

Леонід Андрійович Папарде (Карл Рудольфович Мішке) (13 лютого 1893(18930213), Пальтемальська волость Ризького повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія — розстріляний 29 серпня 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) радянський державний і партійний діяч, відповідальний секретар Ойратського (Горно-Алтайського) обласного комітету РКП(б). Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1938 роках.

Папарде Леонід Андрійович (Мішке Карл Рудольфович)
Народився 13 лютого 1893(1893-02-13)
Пальтемальська волость Ризького повіту Ліфляндської губернії, тепер Латвія
Помер 29 серпня 1938(1938-08-29) (45 років)
Москва, СРСР
Громадянство  Росія,  СРСР
Національність латиш
Діяльність політик
Партія ВКП(б)
Нагороди

Життєпис

Народився в родині кравця. З 1904 по 1906 рік навчався в Пальтемальському волосному училищі Ризького повіту. У 1909 році закінчив Зегевольдську церковноприходську школу Ризького повіту.

З жовтня 1910 по серпень 1914 року — учень Вольмарської учительської семінарії Ліфляндської губернії.

Член РСДРП(б) з квітня 1911 року.

У вересні 1914 — червні 1915 року — вчитель і завідувач Зельбурзького волосного училища Фрідріхштадтського повіту Курляндської губернії.

У липні 1915 — серпні 1916 року — вихователь дитячого притулку в місті Вольмарі Ліфляндської губернії.

У вересні 1916 — червні 1917 року — вчитель Тальменської сільської школи Єнісейської губернії.

У червні 1917 — травні 1918 року — член редакційної колегії «Рабоче-крестьянской газеты» міста Красноярська, голова латишської секції губернської ради в Красноярську.

З червня по серпень 1918 року — організатор червоногвардійських загонів у Красноярську і на станції Клюквенна Красноярської залізниці.

З серпня 1918 по грудень 1919 року перебував на підпільній більшовицькій роботі в тилу військ адмірала Колчака в селі Степной Баджей Красноярського повіту, містах Маріїнськ, Зміїногорськ, Барнаул Томської губернії.

У грудні 1919 — серпні 1920 року — завідувач відділу пропаганди і агітації та член Алтайського губернського революційного комітету, завідувач відділу Барнаульського повітового відділу народної освіти. У вересні 1920 — вересні 1921 року — завідувач Барнаульського повітового відділу народної освіти.

У жовтні 1921 — вересні 1922 року — відповідальний секретар Ойратського повітового комітету РКП(б) Алтайської губернії.

У жовтні 1922 — серпні 1924 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Алтайського губернського комітету РКП(б).

У вересні 1924 — вересні (офіційно, грудні) 1928 року — відповідальний секретар Ойратського обласного комітету РКП(б) (ВКП(б)). У вересні 1928 року відкликаний «для тривалого лікування підірваного громадянською війною здоров'я».

У січні — вересні 1929 року — заступник завідувача організаційно-розподільного відділу Сибірського крайового комітету ВКП(б). У вересні 1929 — жовтні 1930 року — завідувач відділу кадрів, завідувач агітаційно-масового відділу Сибірського (Західно-Сибірського) крайового комітету ВКП(б).

У жовтні 1930 — січні 1932 року — 3-й секретар Західно-Сибірського крайового комітету ВКП(б).

У січні 1932 — лютому 1934 року — голова Західно-Сибірської крайової контрольної комісії ВКП(б) — робітничо-селянської інспекції.

У лютому 1934 — квітні 1935 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Свердловській області.

У квітні 1935 — січні 1938 року — уповноважений та секретар партійної колегії Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Західній (Смоленській) області.

15 січня 1938 року виключений із членів ВКП(б). У січні 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 29 серпня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня.

У жовтні 1956 року посмертно реабілітований.

Нагороди

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.