Папірус з Дервені

Папірус зберігся частково. Автори відкриття датували документ близько 340 року до н.е.[2], тобто часом правління Філіпа II, батька Александра Великого, хоча трактат, написаний на ньому загостреним очеретом, відноситься до 5 століття до н.е. Сучасний грецький філософ Апостолос Піерріс впевнений в тому, що трактат був написаний ще в 5 ст. до Різдва Христового. Папірус складається з дев'яти таблиць і 266 маленьких фрагментів, розмір яких коливається від поштової марки до сочевиці[3]. Вважається, що автор належав до середовища Анаксагора. Папірус зберігається в Археологічному музеї Салонік. Одна зі сторінок папірусу експонується в Археологічному музеї міста Салоніки.

На обвуглених аркушах папірусу частково зберігся текст з алегоричним тлумаченням орфічної теогонії і космогонії, що представляє розхожий тип навчальної літератури того часу. Дервенійський папірус містить коментар до орфічної поеми. Крім тлумачення до орфічної поемі автор дервенійського папірусу обговорює також сни, оракули, ритуали священнодійства. Зміст трактату є дуже важливим для розуміння давньогрецької філософії і релігії .

Для того, щоб офіційно бути зареєстрованим в каталозі ЮНЕСКО, папірус повинен бути виставлений на загальний огляд в повному обсязі[4]. Це і стало основною причиною того, що питання про включення всіх розділів папірусу в постійну експозицію Археологічного музею Салоникі обговорювалося на Раді музеїв на початку листопада 2014 року[5]. У 2014 році Греція запропонувала папірус з Дервені для включення до всесвітнього реєстру Пам'яті світу[6]. Міжнародна консультативна рада Програми, яка відбулася в Абу-Дабі в Об'єднаних Арабських Еміратах з 4 по 6 жовтня 2015 року, схвалила реєстрацію папірусу Дервені як самої давньої книги Європи[7]. Це перший грецький документ в Міжнародному списку програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу».

• Дервенийский папирус (рос.)