Парахневич Віталій Валерійович

Віталій Валерійович Парахневич (нар. 4 травня 1969, Донецьк, Українська РСР, СРСР) — радянський, український і таджицький футболіст. Майстер спорту України (1993), майстер спорту Росії (1995). Нині — тренер.

Віталій Парахневич
Віталій Парахневич
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Валерійович Парахневич
Народження 4 травня 1969(1969-05-04) (52 роки)
  Донецьк, Українська РСР, СРСР
Зріст 187 см
Вага 76 кг
Громадянство  СРСР→ Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1987
1988
1989
1989—1991
1992
1992
1993—1995
1995
1995—1998
1998—2000
2000
2001
2002
2003
2003
2004
«Нафтовик» (Охтирка) (2 ліга)
СКА (Одеса) (2 ліга)
«Тигина-РШВСМ» (Тирасполь) (2 ліга)
СКА (Одеса) (2 ліга)
«Нива» (Тернопіль)
СКА (Одеса)
«Чорноморець» (Одеса)
«Локомотив» (Москва)
«Чонбук Хьонде Моторс»
«Сувон Самсунг Блювінгз»
«Сьонан Бельмаре» (Д-2)
«Аньянг LG Чітез»
«Пучхон СК»
«Чорноморець» (Одеса)
→  «Чорноморець-2» (Одеса) (2 ліга)
«Дністер» (Овідіополь) (2 ліга)		34 (4)
15 (1)
2 (0)
57 (17)
8 (0)
24 (14)
47 (14)
10 (0)
81 (22)
65 (22)
5 (1)
9 (2)
8 (4)
2 (0)
2 (0)
8 (2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1997 Таджикистан 1 (0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
2011 «Ністру» (Атаки) (помічник гол. тренера)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивна кар'єра

Народився у Донецьку та ще у ранньому віці захопився, як всі дітлахи тих часів, футболом. Вихованець ДЮСШ (дитячо-юнацької спортивної школи) «Шахтар». Пройшов всі етапи підготовки футболіста під наглядом свого тренера, видатного гравця «Шахтаря» — Петра Пономаренка.

У 1988 році його призвали на військову службу. З 1988 року розпочав свої професійні виступи у армійських командах СКА (Одеса) та «Тигина» (Тирасполь), що виступали у Другій лізі чемпіонату СРСР. Пізніше, мав період виступів за «Ниву» (Тернопіль), вже у чемпіонаті незалежної України.

Вдалі виступи Парахневича були помічені тренерським штабом одеського «Чорноморця», куди його запросили з одеського СКА. З «моряками» він здобув перші свої нагороди в чемпіонаті та Кубку України. В 1995 році він відгукнувся на запрошення московського «Локомотива», де тренером працював Юрій Сьомін, але в Москві його не влаштовувала нестача ігрової практики. Згодом російський клуб за 150 тисяч доларів продав нападника в «Чонбук Хьонде Моторс», де він себе вдало проявив і через три роки за 300 тисяч доларів[1] його трансфер викупив чемпіон Південної Кореї «Сувон Самсунг Блювінгз». За час виступів у Південній Кореї здобув багато різноманітних командних титулів та визнання справжнього майстра шкіряного м'яча.

Під час виступів в Південній Кореї Парахневич випадково зіграв один товариський матч за збірну Таджикистану. 24 серпня 1997 року в місті Тегу збірна Південної Кореї повинна була зіграти матч проти збірної Таджикистану. З 16-ти таджицьких футболістів в країну було допущено дванадцять. Тому тренер збірної Таджикистану Зоір Бабаєв залучив до збірної декілька гравців вихідців з колишнього СРСР, які тоді грали в чемпіонаті Південної Кореї. Саме тоді Парахневич грав за корейський клуб «Чонбук Хьонде Моторс» та зголосився на цю пропозицію, вийшовши на 53-й хвилині матчу проти збірної Південної Кореї[2].

Після повернення в Україну в 2003 році провів декілька зустрічей у складі першрї та другої команд одеського «Чорноморця». В 2004 році завершив свої виступи в футболі в команді Другої ліги «Дністер» (Овідіополь).

У 2011 році працював помічником головного тренера в команді Вищої ліги Молдови «Ністру» (Атаки).

Титули та досягнення

Виноски
  1. Ювентус давав за Заварова 3 мільйони, Лобановський просив 6. Перші трансфери українців і погана аура Блохіна
  2. И себе талантов вырастим, и соседям

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.