Парламентські вибори у Великій Британії 2017

Позачергові вибори до палати громад у Великій Британії відбулися 8 червня 2017 року, на них було обрано 57-й Парламент Великої Британії. Про їх проведення прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей попросила парламент 19 квітня 2017[1].

‹ 2015  2019 ›
Парламентські вибори у Великій Британії 2017
Всі 650 місць у Палаті громад Великої Британії
8 червня 2017
Перша партія Друга партія Третя партія
Лідер Тереза Мей Джеремі Корбін Нікола Стерджен
Партія Консерватори Лейбористи Шотландська національна партія
Лідер партії з 11 липня 2016 12 вересня 2015 14 листопада 2014
Округ лідера Мейденгед Ізлінгтон Норт Без округа [n 1]
Попередні вибори 330 місць, 36.8 % 232 місць, 30.4 % 56 місць, 4.7 %
Виграно місць '317*' 262 35
Зміна місць ▼ 13 ▲ 30 ▼ 21
Голосів виборців 13,636,690 12,877,869 977,568
Відсоток 42.3 % 40.0 % 3.0 %
Зміна % голосів ▲ 5.5 % ▲ 9.6 % ▼ 1.7 %
Четверта партія П'ята партія Шоста партія
Лідер Тім Фаррон Арлін Фостер Джеррі Адамс
Партія Ліберальні демократи Демократична юніоністська партія Шинн Фейн
Лідер партії з 16 липня 2015 17 грудня 2015 13 листопада 1983
Округ лідера Вестморленд і Лонсдейл Без округа[n 2] Без округа[n 3]
Попередні вибори 8 місць, 7.9 % 8 місць, 0.6 % 4 місця, 0.6 %
Виграно місць 12 10 7[n 4]
Зміна місць ▲ 4 ▲ 2 ▲ 3
Голосів виборців 2,371,861 292,316 238,915
Відсоток 7.4 % 0.9 % 0.7 %
Зміна відсотка голосів ▼ 0.5 % ▲ 0.3 % ▲ 0.1 %

Мапа округів на виборах до Парламенту Великої Британії

*Кількість місць не включає спікера Палати общин Джона Беркова, якого деякі ЗМІ зарахували до загальної кількості місць консерваторів.

Наступний прем'єр-міністр
Тереза Мей
Консерватори

Передумови

23 червня 2016 року відбувся референдум щодо членства Великої Британії в ЄС, на якому 51,9 % виборців виявили своє бажання покинути ЄС. Після цього попередній прем'єр-міністр Девід Кемерон пішов у відставку, а Тереза ​​Мей почала втілювати у життя план виходу Великої Британії з ЄС. Необхідність перевиборів зумовлена тим, що парламент виявився розділеним щодо цього питання[2][3].

Проведення виборів у Великій Британії регулює Акт про фіксований термін повноважень парламенту від 2011[4], згідно з ним вибори мають проводитися кожні 5 років, у перший четвер травня (попередня дата — 2020). У разі ж оголошення дострокового переобрання парламентарів, це рішення має затвердити Палата громад двома третинами голосів (434 парламентарів)[5]. 19 квітня за проведення виборів проголосували 522 депутати, проти — 13[6].

Результати
  • Консервативна партія — 42.4 %. 318/650
  • Лейборіська партія -. 40.00 %. 262/650.
  • Шотландська національна партія — 35/650.
  • Ліберал-демократична партія — 12/650

Див. також

Нотатки
  1. Нікола Стерджен посідає крісло депутата в Парламенті Шотландії від округу Глазго Саутсайд. Лідером кандидатів у Палату громад від ШНП був Ангус Робертсон від округу Морей, однак він втратив своє місце на виборах.
  2. Арлін Фостер посідає крісло депутата в Асамблеї Північної Ірландії від Фермана і Південний Тирон.
  3. Джеррі Адамс посідає крісло TD в ірландському Дойл Ерен.
  4. Шинн Фейн відмовилися посідати свої крісла в Палаті громад.

Примітки
  1. Як Тереза Мей усіх здивувала достроковими виборами. BBC Україна (en-GB). 18 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
  2. Вибори у Британії додадуть ясності у переговорах щодо Brexit - МЗС Німеччини. Європейська правда. Процитовано 19 квітня 2017.
  3. Прем'єр Британії хоче провести дострокові парламентські вибори 8 червня. Європейська правда. Процитовано 19 квітня 2017.
  4. Fixed-term Parliaments Act 2011. www.legislation.gov.uk (англ.). Процитовано 19 квітня 2017.
  5. Британія: чому Тереза Мей оголосила дострокові вибори?. BBC Україна (en-GB). 18 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
  6. Британський парламент схвалив дочасні вибори. BBC Україна (en-GB). 19 квітня 2017. Процитовано 19 квітня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.