Референдум щодо членства Великої Британії в ЄС

Референдум щодо членства Великої Британії в ЄС, також названий як Brexit (скорочення від англ. Britain + exit)[1]) — референдум, що відбувся у Великій Британії та Гібралтарі 23 червня 2016 року з 7 до 22 год.[2][3]. Було винесене питання щодо доцільності членства Великої Британії в ЄС, результати голосування склали 51,9 % за вихід з ЄС та 48,1 % проти виходу з ЄС при явці 72,2 %.

Референдум щодо членства Великої Британії в ЄС
Чи повинна Велика Британія залишитися членом Європейського союзу?
Дата 23 червня 2016 року

Результати за місцевими дільницями

   Залишитися Так
   Покинути Ні
Результати
Голосів Разом
Так 16 141 241 48,11%
Ні 17 410 742 51,89%
Дійсні 33 551 983 99,92%
Недійсні 26 033 0,08%
Разом 33 578 016 100.00%
Явка 72.2%
Електорат 46 501 241

Передумови

Членство в Європейському Союзі було спірним питанням для Сполученого Королівства з моменту приєднання країни до тодішньої Європейської економічної спільноти в 1973 році, повної інтеграції не відбувалось до 2016 року. Як приклад, була залишена своя валюта і відмова від зони євро. Однією з передумов також була названа незгода та панічне побоювання населення Великої Британії щодо політики біженців в ЄC, ксенофобські та антиєвропейські рухи були підсилені націоналістичними партіями. Міграційна криза відкрила шлях до вибухового зростання популярності ксенофобських антиєвропейських партій — таких, як Партія незалежності Сполученого Королівства, саме ця партія очолила кампанію за вихід з ЄС, в той час як національні уряди і європейські інституції не демонстрували, що вони в змозі впоратися з кризою.[4]

Контингент

У референдумі могли взяти участь громадяни Великої Британії, Ірландії і країн Співдружності, які легально перебувають на території королівства, а також британські громадяни, що живуть за кордоном не більше 15 років. На відміну від загальних виборів, у голосуванні також могли взяти участь члени палати лордів, а також громадяни Співдружності, що мешкають у Гібралтарі.

Історія

У січні 2013 року Девід Кемерон пообіцяв, що у разі перемоги консерваторів на парламентських виборах 2015, уряд Великої Британії проведе переговори про більш вигідні умови продовження британського членства в ЄС, а потім — референдум про членство Великої Британії в ЄС, причому позиція уряду з питання членства залежатиме від результату переговорів з ЄС[5]. Після перемоги на виборах у травні 2015 року Девід Кемерон підтвердив рішення про проведення переговорів, а також референдуму. Питання про референдум було включене в промову королеви на церемонії відкриття нового складу парламенту 27 травня 2015 року. 28 травня 2015 року пропозиція про проведення референдуму була внесена до Палати громад[6][7].

Що стосується позиції інших партій з питання проведення референдуму, «Лейбористська партія (Велика Британія)» під керівництвом Еда Мілібенда (2010—2015) виступала проти проведення референдуму доти, поки не відбудеться передача нових повноважень від Великої Британії до ЄС[8]. «Ліберальні демократи» зажадали провести референдум виключно в разі прийняття нових змін до договорів ЄС[9]. «Партія незалежності Сполученого Королівства», «Британська національна партія», «Зелена партія Англії та Уельсу»,[10] «Демократична юніоністська партія» і партія «Respect»[11] підтримали принцип проведення референдуму.

Питання референдуму

Спочатку в Акті про референдум з питання Європейського союзу , внесеному до парламенту Великої Британії, передбачалося питання: «Чи має Велика Британія залишитися членом Європейського союзу?». Можливі відповіді: «Так» і «Ні». Згодом виборча комісія запропонувала інше формулювання, яке було прийняте урядом в вересні 2015 року до третього читання акту в парламенті[12][13].

Чи має Велика Британія залишитися членом Європейського союзу або залишити Європейський союз?

Оригінальний текст (англ.)
Should the United Kingdom remain a member of the European Union or leave the European Union?
Оригінальний текст (валл.)
A ddylai'r Deyrnas Unedig aros yn aelod o'r Undeb Ewropeaidd neu adael yr Undeb Ewropeaidd?

Можливі відповіді:

Залишитися членом Європейського союзу
Залишити Європейський союз

Оригінальний текст (англ.)

Remain a member of the European Union

Leave the European Union
Оригінальний текст (валл.)

Aros yn aelod o'r Undeb Ewropeaidd

Gadael yr Undeb Ewropeaidd

Скорочена назва референдуму

«Брекзит» (англ. Brexit) — це слово, що використовується як скорочена назва процесу виходу Британії із ЄС. Воно складається із двох частин: Британія і вихід (англ. exit), на кшталт того, як можливий вихід Греції із ЄС називали Grexit[1].

Результат

Ратуша Манчестера, мiсце оголошення загальних результатiв референдуму
Бюлетень референдуму
Покинути:
17 410 742 (51,9 %)
Залишитися:
16 141 241 (48,1 %)

Чи має Велика Британія залишитися членом Європейського союзу?

Результати
Голосів Разом
Так 16 141 241 48,11%
Ні 17 410 742 51,89%
Дійсні 33 551 983 99,92%
Недійсні 26 033 0,08%
Разом 33 578 016 100.00%
Явка 72,2%
Електорат 46 501 241

Після голосування

24 червня було створено петицію до уряду Сполученого Королівства з проханням вважати недійсними результати референдумів про вихід з ЄС, якщо явка не перевищила 75 %, а кількість голосів, відданих за будь-який з варіантів, набрала не більше 60 % і відтак провести повторний референдум[14]. Менш ніж за добу під петицією підписалися понад 114 тисяч осіб (для розгляду Парламентом потрібно 100 000 підписів)[14]. Британські ЗМІ повідомляли, що сторінка петиції протягом цієї доби була настільки популярною, що сайт звернень до уряду не витримав навантаження й перестав працювати[15], спочатку набираючи близько 1000 голосів за хвилину[16]. Станом на 13:00 25 червня кількість підписів перетнула позначку в мільйон голосів[14].

Оскарження

Лондонська юридична фірма Mishcon de Reya, представляючи інтереси групи бізнесменів і вчених, розпочала процес оскарження виходу Британії з Євросоюзу. На думку клієнтів цієї фірми, згідно з британською конституцією тільки акт парламенту може запустити процес виходу з ЄС в рамках 50-ї статті Лісабонського договору. За аргументацією юридичної фірми, будь-який прем'єр-міністр, який приймає це рішення самостійно, порушує Акт про європейські співтовариства 1972 року, в якому було прописано входження Британії в ЄС та вплив угод ЄС на місцеве право. Раніше така ж аргументація була представлена в статті трьох юридичних експертів для Асоціації конституційного права Великої Британії (UKCLA), де на думку адвокатів, більшість членів британського парламенту виступали за збереження членства країни в ЄС, а тому, ймовірно, не прийняли б такий документ, який дозволив би прем'єр-міністрові запустити процедуру в рамках 50-ї статті[17].

Примітки

  1. Усе, що треба знати про "брекзит" - BBC Україна (uk-UA). Процитовано 24 червня 2016.
  2. European Union Referendum Bill (HC Bill 2). Publications.parliament.uk. 28 травня 2015. Процитовано 12 червня 2015.(англ.)
  3. June date set for Britain's historic EU referendum. AFP. 20 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.(англ.)
  4. Джордж Сорос. Brexit та майбутнє ЄС - стаття Джорджа Сороса про "неминучий розпад" Євросоюзу. eurointegration.com.ua. Процитовано 26.06.2016.
  5. David Cameron Pledges EU Referendum if Conservatives Win Next Election. Raidió Teilifís Éireann. 24 січня 2013. Процитовано 19 лютого 2013.
  6. Queen's Speech 2015: EU referendum, tax freeze and right-to-buy. BBC News. Процитовано 4 червня 2015.
  7. European Union Referendum Bill 2015-16. parliament.uk. Процитовано 24 січня 2015.
  8. Miliband: EU poll is 'clear and present danger' to jobs. BBC News. Процитовано 23 февраля 2016.
  9. Liberal Democrats Hint Cameron's EU Referendum Plan Negotiable. Процитовано 23 февраля 2016.
  10. «Yes to an EU Referendum: Green MP Calls for Chance to Build a Better Europe» Архівовано 26 квітня 2014 у Archive.is. сайт «Зеленої партії»
  11. «The EU» Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine., Сайт партії «Respect»
  12. Referendum on membership of the European Union: Assessment of the Electoral Commission on the proposed referendum question (PDF). Виборча комісія Великої Британії. вересень 2015. Процитовано 23 лютого 2016.
  13. Watt, Nicholas; Syal, Rajeev (1 вересня 2015). EU referendum: Cameron accepts advice to change wording of question. The Guardian. Процитовано 23 лютого 2016.
  14. EU Referendum Rules triggering a 2nd EU Referendum(англ.)
  15. Second EU Referendum Petition Crashes Government Website As Remain Supporters Reject Brexit(англ.)
  16. There May Be Another Chance For Those Wanting To Remain In EU (англ.)
  17. Лондонська юрфірма вирішила оскаржити Brexit. espreso.tv. 4.07.2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.