Пархоменко Володимир Дмитрович

Володимир Дмитрович Пархоменко (нар. 16 грудня 1933, Ашхабат) — радянський та український учений, педагог. Працює у галузі плазмохімії неорганічних речовин і науково-технічної інформації. Член-кореспондент Академії педагогічних наук України (1994), доктор технічних наук (1976), професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992), заслужений працівник вищої школи УРСР (1979), відмінник освіти України (2002). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Міністр вищої і середньої спеціальної освіти УРСР (1984—1991).[1] Член ЦК КПУ в 1986—1990 р.

Пархоменко Володимир Дмитрович
Народився 16 грудня 1933(1933-12-16) (88 років)
Ашхабат
Країна  Туркменістан
 СРСР
 Україна
Національність росіянин
Діяльність хімік
Alma mater УДХТУ
Галузь Плазмохімія
Ступінь доктор технічних наук
Нагороди

Життєпис

Виріс у селі Спаське Запорізької області. 1952 року закінчив Мелітопольську середню школу, з 1953 по 1958 р. навчався у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті ім. Ф. Е. Дзержинського.

Після закінчення з відзнакою інституту працював інженером-технологом, майстром на Запорізькому трансформаторному заводі, інженером-конструктором проектно-конструкторського бюро «Металург-автоматика» у Дніпропетровську. 1960 року почав навчання в аспірантурі Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, згодом працював асистентом, доцентом, деканом, завідувачем кафедри і, а з 1972 року — ректором Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. Член КПРС з 1965 року.

З червня 1984 року працював першим заступником міністра, а з 19 грудня 1984[2] року— міністром вищої та середньої спеціальної освіти Української РСР. Після реформування системи освіти у 1991 р. працював першим заступником голови Державного комітету України з питань науки і технологій, а в 1997—2007 роках очолював Український інститут науково-технічної і економічної інформації Міністерства освіти і науки України. З 2007 року — ректор Державного інституту інтелектуальної власності.

Кандидатська дисертація: «Дослідження антифрикційних матеріалів, отриманих на основі фторопласту-4» (Дніпропетровський хім.-технол. інститутт, 1964); докторська дисертація: «Синтез ціанистоводневої кислоти низькотемпературної плазми» (Харківський політехнічний інститут, 1975).

Автор близько 600 наукових праць, у тому числі 7 монографій, 2 навчальних посібників, 90 патентів та авторських свідоцтв у галузі плазмохімії неорганічних речовин і науково-технічної інформації. Під його керівництвом захищено більше 40 кандидатських і докторських дисертацій.

В. Д. Пархоменко є повноважним представником України в Міжнародному Центрі науково-технічної інформації, повноважним представником України в міждержавній Координаційній Раді з науково-технічної інформації. Він є головним редактором журналу «Науково-технічна інформація», а також членом редакційних колегій міжнародного журналу «Информация и инновации» (Москва) й журналів «Наука та інновації» та «Інтелектуальна власність».

Нагороди

Сімейний стан

Одружений; має 2 дітей: сина і доньку.

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради Української РСР від 3 серпня 1990 року № 147-XII «Про призначення тов. Пархоменка В. Д. Міністром вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР»
  2. ПОСТАНОВА РАДИ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 17 червня 1985 р. N 237
  3. Указ Президента України від 13 травня 1998 року № 467/98 «Про відзначення нагородами України наукових працівників»
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2003 року № 1936 «Про нагородження Пархоменка В.Д. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  5. Указ Президента України від 19 грудня 1992 року № 611/92 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1992 року»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.