Пастернак Євгенія Володимирівна

Євгенія Володимирівна Пастернак (уроджена — Лур′є; рос. Пастернак Евгения Владимировна; 16 (28) грудня 1898 , Могильов, Російська імперія — 10 липня 1965, Москва, СРСР) — радянська художниця, ілюстратор, перша дружина Бориса Пастернака, мати літературознавця Євгена Пастернака.

Євгенія Пастернак
Євгенія Володимирівна Лур'є
Народження 28 грудня 1898 (9 січня 1899)[1]
Могильов, Російська імперія
Смерть 10 липня 1965(1965-07-10)[1] (66 років)
  Москва, СРСР
Країна Російська імперія, СРСР
Навчання Вищі художньо-технічні майстерні
Діяльність художниця
Батько Q106362878?
У шлюбі з Пастернак Борис Леонідович
Діти Євген Пастернак

Життєпис

Євгенія Володимирівна народилася 28 грудня 1898 року в місті Могильов (Могильовський повіт, Могильовська губернія Російської імперії; нині Білорусь) у єврейській родині. Батько, Володимир Олександрович (Веніамін Несанелович) Лур′є — господар паперового магазину; мати, Хаї (Олександра Миколаївна) Лур′є (1870—1928). В Євгенії було дві сестри — Анна (у заміжжі Мінц; 1891—1957) і Гіта (1896—1975, одружена з Еммануїлом Львовичем (Лейвиковичем) Рогінським, урожений Рогачьов; керівник відділення банку в Могильові), а також брат — Семен Лур′є (1898—1965).

1916 року закінчила Могильовську приватну гімназію й через рік, отримала золоту медаль у казенній (міністерській) жіночій гімназії. 1917 року Євгенія Володимирівна, разом зі своєю двоюрідною сестрою Софією Лур′є, поїхала до Москви, де вступила до Вищих жіночих курсів у математичний відділ. 1918 року захворіла на туберкульоз і змушена була повернутися до Могильова. Згодом, спільно зі своєю кузиною Сонею Мейльман поїхала на лікування до Криму.

1919 року родина Лур′є переїхала до Петрограда. Завдяки підтримці Абрама Мінца (чоловіка старшої сестри Анни), Євгенія Володимирівна влаштувалась кур'єром до Смольного.

Після переїзду в Москву вступила до Училища скульптури й зодчества в майстерню Давида Штернберґа й Петра Кончаловського.

24 січня 1922 року вийшла заміж за поета Бориса Пастернака. 1931 року Євгенія Володимирівна поїхала до Німеччини на лікування від туберкульозу. Того ж року шлюб розпався.

За часів Німецько-радянської війни (від 6 серпня 1941 року) Євгенія Пастернак, разом зі сином Євгеном, була евакуйована до Ташкенту[2][3][4].

Померла Євгенія Пастернак 10 липня 1965 року в Москві.

Родичі
  • Олександр Еммануїлович Рогінський — двоюрідний брат, організатор бібліотечної справи
  • Михайло Олександрович Рогінський — племінник, художник[5][6]
  • Євген Рогінський — родич, антрополог
  • Яків Якович Рогінський — радянський антрополог

Бібліографія
  • Борис Пастернак. Існування тканина наскрізна. Листування з Євгенією Пастернак. Москва, 1998. ISBN: 5-86793-029-7 / Существованья ткань сквозная. Борис Пастернак. Переписка с Евгенией Пастернак. Москва, 1998. ISBN: 5-86793-029-7
  • Леонід Осипович Пастернак. Євгенія Володимирівна Пастернак. Живопис. // Графіка з колекції родини художників. Каталог виставки живопису. Москва, СРСР. 1933 рік / Леонид Осипович Пастернак. Евгения Владимировна Пастернак. Живопись. // Графика: Из собрания семьи художников. Каталог выставки живописи. М.: РГГУ

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Переписка Бориса Пастернака: «…Евгения Владимировна с сыном были в эвакуации в Ташкенте…»
  3. Пастернаки в Англии: «Женёк с Женей в Ташкенте. Он студент танкового факультета Военной академии». (из письма Б. Пастернака)
  4. Владимир Орлов «Литературный дневник»
  5. Жанна Васильева «Между живописью и жизнью»
  6. В. Б. Куинджи «Середина века»: Сын двоюродной сестры, врача Софьи Самойловны Лурье (1898—1996) — инженер и мемуарист Виктор Борисович Куинджи (род. 1931).

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.