Паталаха Євген Іванович

Народився 1933 року в місті Ровеньки (Луганська область) у родині службовців.

1956 року закінчив з відзнакою Новочеркаський політехнічний інститут, учителем був професор Пек Арнольд Вільгельмович — за спеціальністю «геологія і розвідка корисних копалин».

В 1960—1992 роках працював у Інститут геологічних наук ім. К. І. Сатпаєва|Інституті геологічних наук АН Казахстану в 1960-1992-х — завідувач лабораторії структурно-тектонічного аналізу, з 1974 року — заступник директора.

1992 року повертається в Україну; з 1993-го — головний науковий співробітник, від 1999 — завідувач відділу Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України.

Наукові дослідження стосувалися загальної, регіональної та генетичної тектоніки.

Розвинув метод тектонофаціального аналізу — для прогнозування та пошуків корисних копалин. Здійснив розвідування низки родовищ радіоактивної сировини.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005) — за цикл наукових праць «Розв'язання проблем раціонального природокористування методами аерокосмічного зондування Землі та моделювання геодинамічних процесів», співавтори Греков Леонід Дмитрович, Довгий Станіслав Олексійович, Коротаєв Геннадій Костянтинович, Мотижев Сергій Володимирович, Попов Михайло Олексійович, Рокитянський Ігор Іванович, Сахацький Олексій Ілліч, Трофимчук Олександр Миколайович, Федоровський Олександр Дмитрович.

Серед робіт: «Геологія та корисні копалини Світового океану», 2006.

Його перу належать до 500 наукових публікацій, з них 20 — монографії.

Як педагог підготував до 30 докторів і кандидатів наук.

Помер 31 березня 2006 року.

• Сторінка в НАНУ
• 70-річчя