Патера (планетологія)

Як і інші терміни планетної номенклатури[1][13][14], слово «патера» нічого не каже про походження об'єкта й описує лише його зовнішній вигляд. Тому воно придатне для об'єктів будь-якого походження. Більшість патер Марса, Венери та Іо є вулканічними кратерами чи кальдерами[5][3][15], а деякі (наприклад, марсіанська патера Орк[3][16][17]) — ймовірно, метеоритними. Принаймні деякі патери Тритона[18] та єдина (станом на 2016 рік) найменована патера Титана — патера Сотра[19] — найімовірніше, є кратерами кріовулканів[20]. Деколи до визначальних ознак патер включають малу глибину[21][22][5][20]. Чіткої межі між патерами та звичайними кратерами нема[21].

Існує думка, що фактичний вжиток слова «патера» дещо відхилився від його визначення[5], і цей термін деякою мірою набув геологічного змісту, вказуючи на вулканічне походження об'єкта[14][23][5]. Зокрема, після встановлення метеоритного походження венеріанської патери Клеопатри (для якої спочатку підозрювали вулканічну природу) її було перейменовано на кратер Клеопатра[24][25][5].

Власні назви, як правило, дають патерам, що є кратерами низьких — щитових — вулканів (коли сам вулкан малопомітний і назви «не заслуговує»). Кратери високих вулканів найчастіше залишаються безіменними, натомість назву отримує сам вулкан[14][5]. У кількох випадках назви з терміном «патера», що їх дали кратерам низьких вулканів, стали застосовуватися до вулканів цілком (останнім відповідали й значення розмірів цих патер, що були наведені в номенклатурному довіднику МАС). Але 2007 року ці назви все ж було закріплено за кратерами, а відповідні вулкани отримали імена з терміном Mons або Tholus[26][27][28] (наприклад, так було з марсіанською горою Альба, що отримала назву через 34 роки після свого кратера — патери Альба)[29].

Геологічний термін «гірська патера» (англ. highland patera), на відміну від номенклатурного терміна «патера», стосується всього вулкана[26][27].

Термін «патера» (разом із 12 іншими термінами планетної номенклатури) було введено у вжиток 1973 року на XV Генеральній асамблеї МАС. Тоді було найменовано 9 марсіанських патер, відзнятих космічним апаратом «Марінер-9» у 1972–1973 роках[2][30][10].

Станом на серпень 2016 року термін Patera або Paterae є в назві 249 об'єктів: 144 на Іо, 73 на Венері, 20 на Марсі, 6 на Ганімеді, 5 на Тритоні та 1 на Титані[10].

Патери на різних небесних тілах називають по-різному[31]:

• на Венері — на честь видатних жінок;
• на Марсі — іменами сусідніх деталей альбедо на картах Джованні Скіапареллі або Ежена Антоніаді;
• на Іо — на честь богів, богинь та героїв, пов'язаних з вогнем, Сонцем, громом або вулканами, міфічних ковалів, а також назвами сусідніх центрів вивержень;
• на Ганімеді — іменами тимчасових річок (ваді) Родючого Півмісяця;
• на Титані — за початковим задумом — на честь божеств щастя, миру та злагоди різних народів. Але єдина (станом на 2016 рік) найменована патера Титана носить ім'я норвезького острова Сотра, успадковане від прибраної з карти назви факули Sotra Facula[32];
• на Тритоні — різними назвами, пов'язаними з водою (наприклад, іменами міфічних істот або місцевостей), окрім назв грецького та римського походження.

• Списки найменованих патер: на Венері, на Марсі, на Іо, на Ганімеді, на Титані, на Тритоні
• Perry J. (4 березня 2009). Formation of Paterae on Io. The Gish Bar Times (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 24 серпня 2014.