Патон Володимир Євгенович

Володи́мир Євге́нович Пато́н (18 лютого 1917(19170218) — 28 лютого 1987) — український радянський науковець, доктор технічних наук, заслужений винахідник УРСР (1982), кавалер ордена «Знак Пошани» (1976), Трудового Червоного Прапора (1984), лауреат Сталінської премії 3-го ступеню (1949), Державної премії УРСР (1972); старший брат президента НАН України академіка Бориса Патона.

Патон Володимир Євгенович
Ім'я при народженні Патон Володимир Євгенович
Народився 18 лютого 1917(1917-02-18)
Київ
Помер 28 лютого 1987(1987-02-28) (70 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна Російська імперія →  СРСР
Національність українці[1]
Діяльність науковець
Alma mater Уральський державний технічний університет
Галузь інженер
Заклад Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України
Посада начальник дослідницького конструкторсько-технічного бюро НДІ електрозварювання (1943—1987)
Ступінь доктор технічних наук
Відомий завдяки: електрозварювання
Батько Патон Євген Оскарович
Брати, сестри Патон Борис Євгенович
Нагороди
Заслужений винахідник України

Життєпис

Народився 1917 року у місті Київ в родині Євгена Патона та Наталії Вікторівни Будде.

На мості Патона на початку 1940-х впровадив технологію автоматичного зварювання вертикальних швів — апарат, що повз по стінці, сконструював Володимир.

Закінчив Свердловський індустріальний інститут. До листопада 1943 року працював технологом на металургійному заводі. Надалі перейшов до Інституту електрозварювання; до 1987 року — начальник начальник відділу і заступник начальника дослідницького конструкторсько-технічного бюро НДІ електрозварювання.

Спеціаліст та винахідник у царині металургії та електрозварювання; 1951 року захистив кандидатську дисертацію.

Був одружений двічі; в другому шлюбі з Тамарою Семенівною Кошкіною 1962 року народилася донька Наталія.

Лауреат Сталінської премії 3-го ступеня 1949 року — за корінне вдосконалення методів будівництва магістральних газопроводів.

Був різносторонньою особистістю — спортсмен, захоплювався велосипедом та мисливець, колекціонував альбоми по живопису.

Займався вдосконалюванням основ проектування нової зварювальної техніки, систем керування зварювальними процесами, устаткування для виробництва металевих конструкцій вирішенням інших конструкторських проблем.

Є автором 49 патентів.

Помер 1987 року, похований на Байковому кладовищі.

Серед патентів:

  • «Пристрій для подачі електродного дроту», співавтори Дерев'янко Микола Григорович, Дудко Данило Андрійович, Ігнатьєв Володимир Георгійович, Притула Сергій Іванович, Ткаченко Іван Никифорович, Ткаченко Роман Никифорович.
  • «Пристрій для автоматичного зварювання під флюсом в стелевому положенні», співавтори Варенчук Павло Олександрович, Дубовецький Василь Якович, Ковальов Валентин Деонисович, Новиков Анатолій Максимович, Пашкевич Валентин Рафаїлович, Тищенко Василь Васильович, Чвертко Анатолій Іванович.

Примітки
  1. Патон Владимир Евгеньевич. Личный листок по учету кадров. 12 февраля 1980 г. // Науковий архів Президії НАН України, ф. 251, оп. 615, спр. 289, арк. 2–3 зв.Оригінал. Машинопис. (Цитата за: Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи / М. Ф. Дмитрієнко, В. В. Томазов – К. : Інститут історії України НАН України, 2013. – C. 311-314. – ISBN 978-966-02-7022-0).

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.