Міст Патона

Міст Патона
Міст Патона
Вигляд мосту з правого берега
50°25′27″ пн. ш. 30°34′18″ сх. д.
Офіційна назва Міст імені Є. О. Патона
Країна  Україна
Розташування Київ
Галузь застосування автомобільний
Перетинає Днiпро
Матеріал сталь
Загальна довжина 1543 м
Ширина 21 м
Кількість смуг руху 3+1+3
Початок будівництва 1939
Відкрито 5 листопада 1953
Ідентифікатори і посилання
Structurae 20005660
Картах Google
Міст Патона
Міст Патона (Україна)
 Міст Патона у Вікісховищі

Міст імені Патона — один із мостів через Дніпро у Києві. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проектуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю споруду[1].

Історія

Будівництво моста було розпочато 1939 року, припинене — у вересні 1941 року через відступ радянських військ з Києва. Втім, вже на початку 1942 року на побудованих опорах мосту нацистами було продовжено будівництво. Побудований тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальника часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводилися угорськими саперними частинами[2]. Міст фон Райхенау добре видно на аерофотознімках люфтваффе 1943 року[3]. Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.

Сучасний міст введений в експлуатацію 5 листопада 1953 року[4].

Конструкція

Міст балочної конструкції, з суцільними головними балками двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Пролітні споруди складаються з 264 однотипних блоків довжиною 29 м, під час монтажу яких було зварено 10668 м швів. Ширина проїжджої частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємство з м. Донецьк «Ремкоммунелектротранс». З 1 листопада 1954 року і до 9 червня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія.

В'їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропілеями доричного ордера, з лівого — двома колонами висотою 20 м.

Проектували і будували міст Патона:

Трамвай на мосту Патона

Ще на початку 2000-х мостом проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, що сполучала лівобережну частину системи київського трамвая з правобережною. Проте протягом реконструкції мосту Патона у 2004 з нього було знято трамвайні колії. Це спричинило розділення київського трамвая на дві мережі: лівобережну та правобережну. Це викликало непоодинокі акції протесту[5] і збори підписів[6] проти припинення трамвайного сполучення між берегами Дніпра.

Після реконструкції, мостом Патона пройшла тролейбусна лінія, проте вона нездатна перевезти трамвайні пасажиропотоки.

У 2006 також планувався демонтаж трамвайних колій на Набережному шосе, без яких неможливе відновлення трамвайного сполучення через міст Патона. З приходом до влади Леоніда Черновецького демонтаж відклали, а у 2008 мерія спростувала інформацію про демонтаж колій на цій вулиці[7].

Згодом з'явилася інформація про плани відновлення трамвая на мосту Патона[8], проте вже за рік було оголошено про демонтаж трамвайних колій з Контрактової площі, без яких лінія по Набережному шосе стане ізольованою, а її значення при можливому відновленні колій мостом Патона буде знівельованим.

У 2011 лінію по Набережному шосе закрили та протягом семи років демонтували (остання ділянка демонтована на початку жовтня 2018).

У 2014 з'явилася ідея трамвайного кільця, яка передбачала будівництво лінії Подільським мостовим переходом та відновлення лінії мостом Патона[9].

У жовтні 2015 транспортний інженер Департаменту архітектури та містобудування Віктор Петрук запропонував реалізувати ідею трамвайного кільця, відновивши спочатку лінію мостом Патона[10]. Схожі ідеї з'явилися в 2018, проте будівництво лінії Подільським мостом вже не передбачали[11].

Наприкінці листопада 2018 зареєстрована електронна петиція, яка пропонує об'єднати трамвайну мережу Києва, відновивши лінію мостом Патона[12].

Реконструкція

Вперше про необхідність реконструкції мосту заговорили у 1990-ті рр. Але на той час, на це не було коштів. У 2008 році про реконструкцію заговорили знову у зв'язку з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу 2012. Був навіть розроблений проект, за яким планувалося зняти залізобетонне покриття і замінити більш легким металевим. За рахунок зменшення навантаження, несучі балки зможуть витримати 8 смуг руху, замість 6-ти. Загальна ширина мосту збільшиться з 21 до 38 метрів[13]. Втім через фінансові проблеми, реконструкцію відклали на невизначений термін. В 2020 році міст визнано аварійним, проте на підготування всіх документів потрібно ще 2 роки. На мосту вже закрили 2 крайні смуги через небезпеку.[14]

Надзвичайні події

Падіння автобуса (1967)

25 квітня 1967 року з моста імені Патона в Дніпро впав пасажирський автобус маршруту № 41 «Місто Бровари — Палац спорту».

Автобус марки ЛАЗ-695Е, держномер 93-36 КИГ, рухався з лівого берега. Приблизно о 15.40 під час спроби обгону вантажівки-рефрижератора зачепився за бампер трамвая, що рухався в тому ж напрямку. Унаслідок цього автобус занесло в лівий бік, він перетнув міст і, пробивши чавунну огорожу, впав у річку[15]. За свідченнями очевидців та тогочасних співробітників ДАІ (зокрема, В'ячеслава Богаденка, колишнього заступника начальника ГУ ДАІ МВС України), причиною аварії стала неуважність водія, який занадто пізно помітив вантажівку попереду й спробував уникнути зіткнення, різко повернувши ліворуч[16].

Згідно з архівним записом автопідприємства № 7 (АП-7), унаслідок ДТП загинуло 27 осіб, включно з водієм та кондуктором, ще 5 осіб вижило[15]. Проте за спогадами П.Ю. Шелеста, в аварії насправді загинуло 45 осіб, вижило двоє, яким удалося вистрибнути з автобуса. Серед загиблих був і відомий баскетбольний тренер команди СКА, майстер спорту СРСР Н.К. Каракаш'ян[17]. Крім того, Петро Шелест наводить іншу дату трагедії — 24 квітня. У джерелах фігурують й інші цифри загиблих унаслідок аварії: 37 осіб, понад 40, 54 особи[18]. Син автоінспектора Миколи Прохоровича Онупка, учасника рятувальної операції, стверджує, що з води було врятовано 6 осіб — 5 жінок і одного чоловіка, але останній помер уже на березі.

Інформацію про трагічну подію було приховано від населення, уперше публікації на цю тему в радянській пресі з'явилися наприкінці 1980-х років[18].

На місці зруйнованої частини огорожі мосту деякий час були тимчасові дерев'яні перила[19].

Інші аварії
  • У 1969 (1970?) році з мосту Патона в Дніпро впав службовий автобус заводу «Комуніст».
  • У 1970-ті роки внаслідок ДТП туристичний автобус марки «Ікарус-люкс» пробив огорожу мосту Патона й зависнув передніми колесами над Дніпром[15].

Зображення
  • Міст, вид з лівого берега
  • Панорама мосту

Примітки
  1. Постанова Бюро ЦК КП України від 18 серпня 1953 року «Про присвоєння Київському суцільнозварному міському автодорожньому мосту через р. Дніпро ім'я Є. О. Патона» // ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 1920, арк. 93.
  2. Строительство моста фон Рейхенау зимой 1941/42 гг. // reibert.livejournal.com. — 2015. — 5 мая. (рос.) Архівовано з першоджерела 9 лютого 2016.
  3. Аэрофотосъёмка Второй мировой войны (рос.)
  4. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 5 листопада 1953 року № 2348 «Про прийняття до постійної експлуатації новозбудованого автогужового моста через р. Дніпро в м. Києві»
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 23 вересня 2009.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 23 вересня 2009.
  7. http://kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=199019 Архівовано 27 листопада 2009 у Wayback Machine. %C2%A0
  8. http://www.sezamka.kiev.ua/articles/4210
  9. Леся, Кириченко (29 липня 2014). На мост Патона в Киеве могут вернуть трамвай. «Сьогодні». Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 4 червня 2021.
  10. https://kyiv.depo.ua/rus/kyiv/na-stolichniy-mist-patona-mozhut-povernuti-tramvayi-shema--13102015123600/amp
  11. https://night-dreamer01.livejournal.com/9296.html
  12. https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=8435
  13. Мосту Патона исполняется 55 лет (рос.)
  14. Аварійний міст Патона, а документи для ремонту готуватимуться 2 роки. kyiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2020.
  15. Забута трагедія на мосту Патона
  16. Відеосюжет програми «ДжеДАІ» до 50-х роковин трагедії (відеореконструкція ДТП)
  17. Відеосюжет програми «ДжеДАІ» до 50-х роковин трагедії
  18. Станислав ЦАЛИК. Блог историка: 1967 год. Катастрофа, о которой приказали молчать
  19. Забута трагедія на мосту Патона (ФОТО тимчасової огорожі на місці аварії)

Посилання

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.