Пауль Отто

Пауль Отто (нім. Paul Otto; 12 липня 188114 січня 1961) — німецький офіцер, генерал піхоти вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Пауль Отто
нім. Paul Otto
Народився 12 липня 1881(1881-07-12)[1]
Гюстров, Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина
Помер 14 січня 1961(1961-01-14)[1] (79 років)
Шлірзе, Місбах, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1901
Військове звання  генерал від інфантерії
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Рятувальна медаль
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден дому Гогенцоллернів
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Біографія

В 1901 році вступив у Прусську армію. У 1906—1912 роках служив у Німецькій Південно-Західній Африці, учасник придушення повстання герреро і нама, після чого навчався у Військовій академії. Учасник Першої світової війни, служив на штабних посадах. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 по 1 вересня 1939 і з 9 вересня по 1 листопада 1939 року — командир 13-ї моторизованої дивізії. Учасник Польської кампанії, 6 жовтня 1939 року прийняв капітуляцію військ генерала Францішека Клееберга. В листопаді 1939 року очолив німецьку військову місію в Словаччині. З 1 травня 1942 року — командувач 9-го військового округу. 30 квітня 1943 року відправлений у резерв фюрера, 31 жовтня звільнений у відставку. 16 липня 1945 року заарештований радянськими окупаційними військами і депортований в СРСР. Восени 1949 року звільнений.

Звання

Нагороди

Література

  • Andris J. Kursietis: The Wehrmacht at War 1939–1945. The Units and Commanders of the German Ground Forces during World War II.Aspekt 1999. ISBN 90-75323-38-7. S. 350.
  • Dermot Bradley (Hrsg.), Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815-1939. Band 2: Die Stellenbesetzung der aktiven Infanterie-Regimenter sowie Jäger-Bataillone, Wehrbezirkskommandanten und Ausbildungsleiter von der Stiftung bzw. Aufstellung bis 1939. Osnabrück 1992. ISBN 3-7648-1782-8. S. 504.
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1932. S. 112.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки

  1. Magdeburger Biographisches Lexikon — 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.