Пауль Шеррер

Пауль Шеррер
Пауль Шеррер
Пауль Шеррер
Народився 3 лютого 1890(1890-02-03)
Герізау
Помер 25 вересня 1969(1969-09-25) (79 років)
Цюрих
Поховання Флунтерн
Місце проживання Швейцарія
Країна  Швейцарія
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-ядерник, кристалограф
Alma mater Швейцарська вища технічна школа Цюриха
Галузь експериментальна фізика
Заклад Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий керівник Петер Дебай[1]
Відомі учні Amos de-Shalitd[2], Jean-Pierre Blaserd[2], Max Robert Schafrothd[2] і Alfred Burid[2]
Членство Гайдельберзька академія наук і Американська академія мистецтв і наук
Діти Ines Juckerd
Нагороди

Marcel Benoist Prized (1943)

член Американського фізичного товариства

honorary doctor of the University of Madrid Complutensed (1966)

honorary doctor of the University of Madrid Complutensed (1966)

 Пауль Шеррер у Вікісховищі

Пауль Шеррер (нім. Paul Scherrer; *3 лютого 1890(18900203), Герізау, кантон Аппенцелль — Ауссерроден — †25 вересня 1969, Цюрих) — швейцарський фізик-експериментатор. Народився у Герізау, Швейцарія. Навчався в Цюриху, Кеніґсберзі, Ґеттінгені (Німеччина). Став головою фізичного факультету Швейцарського федерального інституту технології.

Життя і творчість

Шеррер спочатку почав навчатися ботаніки у 1908 в ETH (нім. Eidgenössische Technische Hochschule Zürich) в Цюриху, проте через два семестри змінив дисципліну на фізику і математику. У 1912 він переїхав на один курс в Кеніґсберг, а закінчив навчання в Ґеттінгені. У 1916 в Ґеттінгені він захистився під керівництвом П. Дебая на ступінь доктора наук на тему «Ефект Фарадея в молекулі водню». У той же час він розробив метод порошкової дифракції разом з П. Дебаєм, який згодом отримав назву метод Дебая-Шеррера. У 1918 написав рівняння для визначення розмірів частинок порошку по розширенні рентгенівських ліній дифракції. Шеррер отримав у Ґеттінгені посаду приват-доцента, а у 1920 отримав звання професора в ETH у Цюриху. У 1927 він став головою Інституту експериментальної фізики. У 1930-і Шеррер почав спеціалізуватися в ядерній фізиці, ставши в 1946 президентом Schweizerischen Studienkommission für Atomenergie — швейцарської Комісії з дослідження ядерної енергії. У 1954 взяв участь в заснуванні ЦЕРНу. З 1958 року стає головою швейцарської комісії з атомних наук. У 1960 стає професором — емеритом.

Див. також

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Математична генеалогія — 1997.

Посилання

Horst Kant: Пауль Шеррер у Neue Deutsche Biographie Том 22. Duncker & Humblot, Berlin 2005, Ст. 704 (нім.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.