Педро Ліра

Педро Ліра (ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret; 17 травня 1845, Сантьяго — 20 квітня 1912, Сантьяго) — чилійський художник і мистецтвознавець, письменник. Засновник Спілки художників Чилі.

Педро Ліра
ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret
Народження 17 травня 1845(1845-05-17)
Сантьяго, Чилі
Смерть 20 квітня 1912(1912-04-20) (66 років)
  Сантьяго, Чилі
Країна  Чилі
Релігія римо-католик
Жанр портрет, пейзаж
Навчання Національний інститут Сантьяго, Академія живопису, Чилійський університет, Академія Жуліана
Діяльність художник
Відомі учні Julio Ortiz de Zárated і Manuel Ortiz de Zárated
Батько José Santos Lira Calvod
Родичі Alberto Orrego Lucod
Автограф
 Педро Ліра у Вікісховищі
«Любовний лист», Національний музей витончених мистецтв Чилі

Біографія

Педро Ліра народився в заможній родині відомого юриста і політика Хосе Сантоса Ліри Кальво, що дозволило йому отримати дуже хорошу освіту. Він навчався в Національному інституті Сантьяго і у 16 років вступив до Академії живопису, якої на той час керував італієць Алехандро Сікареллі. На додаток до вивчення живопису Ліра також отримав ступінь у галузі права у Національному університеті[1]. Після завершення юридичної освіти серйозно взявся за живопис, віддаючи їй весь свій час. У 1865 році Ліра почав навчання у Антоніо Сміта, художника-пейзажиста, який покинув Академію живопису через розбіжності з керівництвом з приводу класичного навчання. Під впливом Сміта Ліра став працювати в стилі романтичного історичного живопису.

Педро Ліра був серед тих молодих чилійських художників, на чиї талановиті роботи звернули увагу під час проведення Національної виставки 1872 року. У 1873 році він відправився в Париж разом з дружиною Еленою Оррего Луко і її братом Альберто Оррего Луко. Ліра жив в Парижі до 1884 роки, продовжуючи академічну художню освіту і створюючи картини на історичні і міфологічні теми.

Після повернення в Чилі в 1884 році Педро Ліра разом зі скульптором Хосе Мігелем Бланко заснував Спілку художників, організував першу «чилійську» художню виставку і стає відомий як критик. Працюючи в Спілці художників Чилі, Ліра заручився підтримкою уряду і пожертвував частину свого статку, щоб відкрити постійний будинок салону для виставок (у даний час — Музей образотворчих мистецтв) в Кинта-Нормаль, якій він сам і спроектував. Він працював редактором газети «Салон» («El Salon»), а також в Комісії з красних мистецтв, був спонсором щорічного салону в Сантьяго. Крім того, він переклав з іноземних мов багато робот з історії мистецтв і сам писав книги і статті на цю тематику. У 1892 році він був призначений директором Школи красних мистецтв (колишня Академія живопису) і займав цю посаду до самої смерті[2].

Найбільш відомі роботи художника
  • «Ріо-Кларо» (1872)
  • «Зачарований Прометей» (1883)
  • «Дитинство Джотто» (1900)

Книги
  • «Образотворче мистецтво в Чилі» (1865)
  • «Біографічний словник художників» (1902)[3]

Картини художника
  • Заснування Сантьяго
  • Сієста
  • На балконі
  • Пейзаж у Кінта-Нормаль
  • Сцена на пляжі
  • Гірський пейзаж
  • Сутінки
  • Французьке село
  • Чоловік, що палить
  • Батько і дочка
  • Сільська жінка
  • Портрет працюючої жінки

Примітки
  1. У 1867 або у 1869 році
  2. Patience A. Schell University of Manchester «Pedro Lira, Painter and Critic»
  3. Энциклопедический словарь «Латинская Америка», том 2, издательство «Советская энциклопедия», Москва, 1982, стр. 139
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.