Пеетер Аллік
Пее́тер А́ллік (ест. Peeter Allik; 28 червня 1966, Пилтсамаа, повіт Йиґевамаа, Естонія — 31 грудня 2019) — естонський художник і графік.
Пеетер Аллік | ||||
---|---|---|---|---|
ест. Peeter Allik | ||||
Народження |
28 червня 1966[1][2] Естонська РСР, СРСР | |||
Смерть | 31 грудня 2019[3] (53 роки) | |||
Країна | Естонія | |||
Навчання | Тартуський університет | |||
Діяльність | художник, художник-гравер | |||
Премії | лауреат Премії Адо Ваббе, гран-прі на VIII міжнародній бієнале країн Балтійського моря, премія III Санкт-Петербурзької бієнале графіки | |||
| ||||
Пеетер Аллік у Вікісховищі |
Біографія
Народився 28 червня 1966 в місті Пилтсамаа (повіт Йиґевамаа, Естонія).
З 1987 по 1993 рік Пеетер Аллік вивчав живопис і графіку в Тартуській художній школі, Тартуському університеті та Естонській академії мистецтв.
Закінчив Тартуський університет.
Творчість і нагороди
Аллік почав виставки у другій половині 1980-х років (олійний живопис). У 1990-х роках став дуже продуктивним художником, підтримавши хвилю «неопоп» на початку десятиліття і другий прихід сюрреалізму в 2-й половині 90-х.
Працює в сюрреалістичній тематиці в чорно-білій дактилоскопічній манері.
У 1997 р. став першим лауреатом Премії Адо Ваббе, заснованої в пам'ять одного з вождів модернізму в естонському живописі Адо Ваббе.
У 2002 отримав гран-прі на VIII міжнародній бієнале країн Балтійського моря в Калінінграді.
У 2003 і 2006 роках відбулися персональні виставки Пеетера Алліка в Санкт-Петербурзі в залах Номі.
У 2006 р. премія III Санкт-Петербурзької бієнале графіки, ЦВЗ Манеж (Санкт-Петербург).
У 2007 р. участь в II графічному салоні «Любитель естампів» як почесний гість, ЦВЗ Манеж (Санкт-Петербург).
У 2011 р. учасник проекту «графічний triП» (колекція К. Авелева) Малий Манеж (Санкт-Петербург).
Виставки та назви робіт
- «Erastamisdokumentide põletamine»
- «Kalmer ja surm»
- «Kes meist siis ei tahaks olla Peeter Allik»
- «Kusev kasakas»
- «Konkreetsed lahendused»
- «Maha valitsus, president käigu persse»
- «Meie kontseptsioon on filosoofia»
- «Mina»
- «Radikaalselt korrektne»
- «Seksikas saabas»
- «Tarbetud nüansid»
- «Vaikust lõhestas vali kärgatus»
- «ÜRO»
- «XX sajandi saladused»
- «Peeter Allik. Kultiveeritud skisofreenia» Tartu Kunstimuuseumis
Характеристика творчості
Протягом багатьох років особливістю робіт Алліка є мережа приголомшливих і чорних смуг.
Його графічне і живописне мистецтво відображається має гострий соціальний нерв, реагуючи на політичні і соціальні зрушення в суспільстві, але Аллік робить це через своєрідний гумор і гротеск.
Особисте життя
Пеетер Аллік живе в селі Лаасме в муніципалітет Пуурмані, округ Йигева.
- "Mardipäev", 1989
- "Nato", 1996
- "Melanhoolia", 1999
- "Erastamisdokumentide põletamine", 2002
- "Sündinud Nõukogude Liidus", 2002
- "Naised jooksevad", 2003-2004
Примітки
Посилання
- Страница Пеэтера Аллика (англ.)
- Естампи (ліногравюри) Пеетера Алліка в Санкт-Петербурзі
- Kursi koolkonna kodulehekülg
- Ants Juske: «Peeter Allik kui meie ajastu manerist» Postimees, 25. jaanuar 2005
- Mari Sobolev: «Kes meist siis ei tahaks olla Peeter Allik» Eesti Ekspress, 3. aprill 2002
- «Peeter Allik avab näituse ühtaegu Vaalas ja virtuaalgaleriis» Eesti Päevaleht, 5. märts 2002
- Vano Allsalu: «Peeter Allik RADIKAALSELT KORREKTNE»