Пектоліт
Пектоліт (рос. пектолит; англ. pectolite; нім. Pektolith m) — мінерал, гідроксилсилікат натрію і кальцію ланцюжкової будови, гр. піроксеноїдів.
Пектоліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | NaCa₂Si₃O₈(OH) |
Nickel-Strunz 10 | 9.DG.05 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Триклінна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Денатурація[2] |
Пектоліт у Вікісховищі |
Загальний опис
Від грецьк. «пектос» — міцно зв'язаний, щільний (Fr. von Kobell, 1828).
Синоніми: осмеліт, ратоліт, стеліт.
Хімічна формула: NaCa2Si3O8 (OH). Містить (%): CaO — 33,8; Na2O — 9,3; SiO2 — 54,2; H2O — 2,7.
Сингонія триклінна (іноді моноклінна). Кристалічні агрегати, часто радіально-променисті волокна.
Густина 2,7-2,9.
Твердість 5,0-5,5.
Безбарвний, білий або сірий.
Блиск скляний до шовковистого.
Зустрічається як вторинний мінерал у порожнинах базальтів разом з цеолітом, кальцитом та пренітом. Рідкісний.
Знахідки: Нае (земля Рейнланд-Пфальц, ФРН), Монцоні (Італія), Ейршир (Шотландія), Берґенфільд і Патерсон (штат Нью-Джерсі, США).
Різновиди
Розрізняють:
- пектоліт магніїстий (різновид пектоліту, що містить до 5 % MgO);
- пектоліт манґанистий (різновид пектоліту, що містить до 5 % MnO);
- пектоліт цирконіїстий (розенбушит).
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пектоліт // Мінералогічний словник. — Київ : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Пектоліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл.: Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Харків : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- W. A. Deer, R. A. Howie, J. Zussman An Introduction to the Rock Forming Minerals. — Verlag: Prentice Hall. 1992. — ISBN 0-582-30094-0. (англ.)
Посилання
- Pectolite Mindat w/ localities
- Pectolite Webmineral
- Pectolite Mineral galleries
- Pektolith im Mineralienatlas
- Bilder vom Larimar