Розенбушит

Розенбуши́т (рос. розенбушит; англ. rosenbuschite; нім. Rosenbuschit m) — складний флуорсилікат острівної будови.

Розенбушит
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
Хімічна формула Ca₆Zr₂Na₆ZrTi(Si₂O₇)₄(OF)₂F₄[1]
Nickel-Strunz 10 9.BE.22
Dana 8 56.2.4.8
Ідентифікація
Колір оранжевий, сірий
Сингонія триклінна
Просторова група кристалографічна група 1d[3]
Твердість 5,5—6,5
Блиск скляний
Густина 3,3
Інші характеристики
Названо на честь Карл Генрих Фердинанд Розенбуш[4]
Типова місцевість Langesundsfjordd[4]
 Розенбушит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула:

1. За Є. Лазаренком: NaCa2(Zr, Ti)[F|O|Si2O7].

2. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Ca, Na)3(Zr, Ti)Si2O8F.

Склад у %(з родовища Баркевік, Норвегія): Na2O — 10,15; CaO — 25,38; ZrO2 — 18,69; TiO2 — 7,59; SiO2 — 31,53; F — 0,20. Домішки: Fe2O3, La2O3, MnO.

Сингонія триклінна. Утворює призматичні або голчасті кристали.

Спайність досконала.

Густина 3,3.

Твердість 5,5—6,5.

Колір помаранчевий, сірий.

Блиск скляний.

Розчиняється в HCl.

Зустрічається в нефелінових сієнітах (особливо ґренландського типу) та їх пегматитах.

Супутні мінерали: ловеніт, мозандрит, ринкіт, евколіт, астрофіліт.

Знахідки: Лангезунд-Фіорд (Норвегія), Норра-Керр (Швеція), Ловозеро (Кольський півострів, РФ).

За прізвищем німецького мінералога Г. Розенбуша (H. Rosenbusch), W. C. Brögger, 1887.

Синоніми: циркон-пектоліт.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Розенбушит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Розенбушит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.