Пенфільдит

Пенфільдит (рос. пенфильдит; англ. penfieldite; нім. Penfieldit m) — мінерал, гідроксид-хлорид свинцю координаційної будови.

Пенфільдит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Pb₂Cl₃(OH)
Nickel-Strunz 10 3.DC.15
Інші характеристики
Названо на честь Samuel L. Penfieldd[2]
Типова місцевість Лавріон[3]
 Пенфільдит у Вікісховищі

Названий за прізвищем американського мінералога С. Л. Пенфілда (S.L.Penfield), F.A.Genth, 1892.

Загальний опис

Хімічна формула: Pb2OHCl3.

Містить (%): Pb — 77,06; Cl — 19,78; O — 1,49; H2O –1,67.

Сингонія гексанальна. Дигексагонально-дипірамідальний вид. Утворює призматичні або гостродипірамідальні кристали.

Спайність ясна.

Густина 6,61.

Безбарвний, прозорий, також білий, жовтуватий, синюватий.

Блиск алмазний до жирного.

Знайдений у старовинних вивітрених свинцевих шлаках у Лавріумі (Греція) разом з фідлеритом, лауріонітом в Сьєра-Горда (Чилі), поблизу Каркерану (Франція) та в районі Махедії (Туніс).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Genth F. A. On penfieldite, a new species // American Journal of Science — 1892. — Т. 44 (144). — С. 260–261.
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пенфільдит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Пенфільдит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.