Переїзна (станція)

Переї́зна — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці на перетині неелектрифікованих ліній Сватове — Попасна та Переїзна — Новодружівська між станціями Вовчоярська (6 км) та Лисичанськ (3 км). Розташована у центрі міста Лисичанськ Сєвєродонецького району Луганської області.

Станція Переїзна

Сватове — Попасна
Переїзна — Новодружівська
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
м. Лисичанськ

48°53′46″ пн. ш. 38°28′42″ сх. д.
Рік відкриття 1879 (143 роки)
Тип вантажно-пасажирська станція
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи вигнуті
Відстань до Києва, км 746
Відстань до Попасної, км 40
Відстань до Сватового, км 69
Код станції 498201 ?
Код «Експрес-3» 2214115 ?
Послуги
Супутні послуги
Переїзна

Історія

З будівництвом значної кількості промислових підприємств, у тому числі хімічної галузі, у Лисичанську постала проблема доставки продукції до інших регіонів держави. Одним з тих, хто закликав до будівництва залізниці у Лисичанську, був і Дмитро Менделєєв. Для транспортування продукції від підприємств до залізничної станції була відкрита канатна дорога.

У 1879 році прокладена залізниця Попасна — Лисичанськ, а у 1895 році — Лисичанськ — Куп'янськ-Вузловий.

До 1912 року станція мала назву — Любимівка.

Пасажирське сполучення

Незважаючи на військову агресію Росії на сході Україні, транспортне сполучення не припинене, щоденно через станцію курсують приміські поїзди сполученням Сватове — Попасна[1].

Галерея

Примітки
  1. Розклад руху поїздів по станції Переїзна

Джерела
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Сергей Каленюк, Николай Ломако. Террафоксы и другие лисичане. — Лисичанськ : ПП «Прінтекспрес», 2010. — С. 82-84. — 200 прим. — ISBN 978-966-8061-52-3.(рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.