Перренати
Перрена́ти — солі перренатної кислоти. Вони також мають застарілу назву «ренієвокислі солі». Перренат-іон ReO4− має тетраедричну будову, як показано ІЧ та Раманівською спектрометрією. В цій кислоті Реній має ступінь окиснення +7 та d0 конфігурацією.
Іон перренату стабільний у широкому діапазоні pH та може бути осаджений з розчину органічними або неорганічними катіонами. При високих значеннях pH перренати утворюють мезо-форму ReO53-.
Перренат-аніон також використовують, зважаючи на його слабку здатність до координування. Він є слабшою льюїсівською основою ніж I- або Br- але сильніший ніж ClO4- або BF4-. Тверді перренати забарвлені кольором катіону. Солі лужних металів, наприклад, KReO4 використовуються у промисловості ренію та у лабораторії. Структурно ReO4- подібні до перхлоратів, ClO4-: вони часто ізоморфні.
Типово отримують перренати лужних металів:
Перренати можуть мати не тільки металічні катіони, а й складні елементоорганічні:
При взаємодії з іонами-лігандами перренат-іон може утворювати координаційні сполуки:
В результаті реакції із сульфурвмісними відновниками утворюються тіоперренати:
Використання найпростішої солі — перренату калію дозволяє створити широкій ряд сполук ренію.
Перренати є аналогами перманганатів, однак перренати мають значно менший окисно-відновний потенціал.