Перренати

Перрена́ти — солі перренатної кислоти. Вони також мають застарілу назву «ренієвокислі солі». Перренат-іон ReO₄⁻ має тетраедричну будову, як показано ІЧ та Раманівською спектрометрією. В цій кислоті Реній має ступінь окиснення +7 та d⁰ конфігурацією.

Іон перренату стабільний у широкому діапазоні pH та може бути осаджений з розчину органічними або неорганічними катіонами. При високих значеннях pH перренати утворюють мезо-форму ReO₅^3-.

Перренат-аніон також використовують, зважаючи на його слабку здатність до координування. Він є слабшою льюїсівською основою ніж I^- або Br^- але сильніший ніж ClO₄^- або BF₄^-. Тверді перренати забарвлені кольором катіону. Солі лужних металів, наприклад, KReO₄ використовуються у промисловості ренію та у лабораторії. Структурно ReO₄^- подібні до перхлоратів, ClO₄^-: вони часто ізоморфні.

Типово отримують перренати лужних металів:

${\displaystyle \mathrm {HReO_{4}+KCl\rightarrow KReO_{4}+HCl} }$

Перренати можуть мати не тільки металічні катіони, а й складні елементоорганічні:

${\displaystyle \mathrm {AgReO_{4}+(CH_{3})_{3}SiCl\rightarrow (CH_{3})_{3}SiOReO_{3}+AgCl} }$

При взаємодії з іонами-лігандами перренат-іон може утворювати координаційні сполуки:

${\displaystyle \mathrm {KReO_{4}+KCN+N_{2}H_{5}OH\rightarrow K_{3}[ReO_{2}(CN)_{4}} ]}$

В результаті реакції із сульфурвмісними відновниками утворюються тіоперренати:

${\displaystyle \mathrm {ReO_{4}^{-}+H_{2}S\rightarrow ReO_{3}S^{-}+H_{2}O} }$

Використання найпростішої солі — перренату калію дозволяє створити широкій ряд сполук ренію.

Перренати є аналогами перманганатів, однак перренати мають значно менший окисно-відновний потенціал.