Перстень «Мертва голова»

Дизайн перстня розробив Карл Марія Вілігут.

Перстні виготовлялись зі срібла. Руни на персні відображують зацікавленість Гіммлера міфологією та окультизмом:

• Череп (мертва голова, нім. Totenkopf) — популярний у військах СС символ, здавна використовувався в арміях Німеччини та Пруссії.
• Свастика для нацистів означала символ сили арійської раси.
• 2 руни совіло символізують перемогу.
• Руна гаґалаз уособлює віру й товариськість, що й пропагували керівники організації.

На внутрішньому боці перстня було вигравіюване ім'я власника (ініціали), прізвище (цілком), дата вручення, факсиміле підпису Гіммлера й абревіатура S Lb. — «Seinem Lieben» (нім. його улюбленцю). Разом з перстнем вручалась і спеціальна коробочка для його зберігання, прикрашена рунами СС.

Замок Вевельсбург

У разі смерті власника чи його виходу з СС перстень мав бути переданий Гіммлеру для повернення у замок Вевельсбург як пам'ять про власника. Якщо власник перстня загинув у бою, його соратники мали докласти максимум зусиль, щоб повернути перстень та не дати йому потрапити до рук ворогів. Перстні вбитих офіцерів СС використовувались в експозиції меморіалу Schrein des Inhabers des Totenkopfringes (Гробниця власників персня «Мертва голова») в замку Вевельсбург. До 1 січня 1945 року 64 % з 14 500 перстенів було повернуто Гіммлеру, ще 10 % були втрачені. Навесні 1945 року всі персні, що зберігались у Вевельсбурзі, за вказівкою Гіммлера були поховані під штучно викликаною лавиною. Їх не знайдено донині.

Елітарність та містичний ореол перстня викликали й продовжують викликати цікавість. У Третьому рейху перстень «Мертва голова» вважався найпрестижнішою нагородою (хоча насправді не був державною нагородою, як орден чи іменна зброя, а вважався подарунком Гіммлера).

Перші підробки з'явились у часи Другої світової війни — їх замовляли собі, як правило, офіцери СС, які, в силу обставин, не були нагороджені справжнім перстнем. Оскільки ювелірам було заборонено робити копії перстня на продаж, їх виготовляли нелегально, в тому числі і в'язні концтаборів. Після війни копій перснів стало ще більше, особливо польського виробництва. В цілому всі копії можна розділити на кілька категорій:

• Низькоякісні копії, відмінність від оригіналу, видно неозброєним оком. Може бути невірно або криво припаяний череп, явно не відповідати шрифт тощо.
• Фантазії на тему перстня. Хоч і не є, по суті, копіями, часто видаються чи приймаються за оригінал. У таких перстнів сильно змінена форма черепа та розріз листя.
• Копії середньої якості. У таких перстнів лиття черепа може не відповідати проставленій даті, можуть бути дрібні відмінності в розрізі дубового листя, що обрамляє перстень тощо.
• Високоякісні копії. Виконані із дотриманням всіх дрібних деталей, важко відрізнити від оригіналу. Виявити підробку можна лише за допомогою запиту в архів СС, та/або за допомогою структурного аналізу металу, що показує реальний вік перстня.

Виявити оригінал доволі складно. Оскільки справжніх перстнів вкрай мало, кожен підтверджений оригінал викликає ажіотаж у колекціонерів військового антикваріату і продається досить швидко. Повна експертиза перстня досить тривала і включає до себе повну перевірку на відповідність розмірів перстня й форми черепа підтвердженим оригіналам того ж періоду, що й дата на перстні, запит архівів СС для перевірки справжності нагородження, а також структурний аналіз металу на вік. Однак 80 % підробок — копії доволі низької якості, й перевірити їх досить легко. Деякі ознаки підробок, що найчастіше зустрічаються:

• Прізвища Muller, Lohmann, Deininger, Weber на написі. Свідчать зазвичай про «польське» походження підробки.
• Перстень зроблений із золота або позолочений. Оригінальні перстні виготовлялись лише зі срібла.
• Відсутність рівної вертикальної смуги з внутрішнього боку персня — технологічного шва — прямо за черепом. Такий шов завжди був на оригіналах, що було наслідком технології виробництва.
• Присутність на внутрішньому боці перстня, окрім напису, ще будь-яких символів, наприклад, емблеми СС.

Окрім того, існують каблучки, сигнети СС довільної форми з литтям «Мертвої голови». Такі речі були дуже популярними серед офіцерів СС, однак це були не нагороди, а особисті речі, зроблені на замовлення, ніяк не пов'язані з нагородним перснем. Проте під час продажу, частіше за все, вони також називаються «Мертва голова».

• Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7

• Patzwall, Klaus D.: Der SS-Totenkopfring Verlag Klaus D. Patzwall, 4. Auflage 2002. ISBN 3-931533-47-6

• Інформація про перстень на сайті Reibert.info
• Детальна інформація, фотографії, приклади носіння