Пертевніял

Народилась у 1810 році[1], за іншими даними — у 1812 році в Україні.[2]

Народилася майбутня султана в Україні, де її назвали Любов. Хоча за іншою версією можливо так її нарекли європейські дипломати, бачивши з якою любов'ю султана ставиться до людей

Султан Махмуд II помер 1 липня 1839 роки й новим султаном став його старший живий син — Абдул-Меджид I. Матір'ю Абдул-Меджида I була інша дружина Махмуда II — грузинка Безміалем. Про життя Пертевніял в цей період даних немає; ймовірно, серед інших родичів покійного султана вона була вислана в Старий палац. Абдул-Меджид помер 25 червня 1861 року і на трон зійшов син Пертевніял — Абдул-Азіз.

1876 року Абдул-Азіза підступно задушили змовники, а у країні відбувся переворот.

За версією історика Т. Редько всім добре відомий реформатор Мустафа Кемаль є прямим нащадком султани-українки Пертерніял. І йому окрім світлого волосся та блакитних очей передались ще й ідеї про демократизацію держави.  

Народилася майбутня султана в Україні, де її назвали Любов. Хоча за іншою версією можливо так її нарекли європейські дипломати, бачивши з якою любов'ю султана ставиться до людей.

В гарем скоріш за все вона потрапила не через татарські набіги, а її продали батьки, що в той час було популярним. Адже багато дівчат мріяло попасти в гарем до султана і назавжди змінити свою доля. За однією з версій Люба мала ще одну сестру, яка пізніше стала правителькою Єгипту під іменем Хошьяр...

Отож потрапивши в гарем до Махмуда ІІ дівчина швидко стає улюбленицею і незабаром народжує сина Абдул-Азіза, майбутнього султана.

Пертевніял-султан, важко переживала смерть сина, знайшла заспокоєння в спілкуванні з дітьми. Передбачуване вбивство сина робило її ще більш богобоязливої ​​і багато часу колишня валіде проводила за читанням дітям Корану. Знаючи про це, Безмінігяр, до заміжжя служила у Пертевніял, вирішила представити їй сім'ю одного військового — Агир Махмут-бея, добровольцем брав участь в 1877—1878 роках; сім'я Махмут-бея, що складалася з його дружини Еміне, дочок Айше і Фатьми та сина Шахіна, залишилася під опікою чоловіка Безмінігяр — армійського офіцера Хюсейном Васфі-паші. Пертевніял-султан була зачарована чудовим обличчям Айше, її світлим волоссям і блакитними очима, і красивими кучерями Фатьми. Вона прийняла рішення взяти дівчаток під опіку і виростити їх як своїх дітей, додавши до їх імен Дестізер і Дестіпер відповідно . Пізніше, вже після смерті Пертевніял, старша з дівчаток, Айше Дестізер, стала восьмою жінкою султана Абдул-Гаміда II.

Померла 5 лютого 1883 року в палаці Долмабахче, Стамбул. Похована в мечеті Пертевніял Валіде.