Перушич

Перушич (хорв. Perušić, серб. Перушић) — містечко в центральній Хорватії, на території Ліцько-Сенської жупанії, в історичній області Ліка, центр однойменної громади, населення якої за переписом 2011 становило 2638 жителів[1]. Саме ж містечко налічує 852 особи (2011 рік).

Місто
Перушич
Perušić/Перушић
У середмісті
Прапор Герб

Координати 44°39′ пн. ш. 15°23′ сх. д.

Країна  Хорватія
Історична область Центральна Хорватія
Жупанія Ліцько-Сенська
Мер Іван Турич (ХДС)
Дата заснування 1487
Площа (громада) 380,69 км²
Висота центру 576  м
Населення ▼ 852  (2011)
Агломерація 2 638
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+385)053
Поштовий індекс 53 202
Автомобільний код GS
GeoNames 3193476
OSM ↑226465 ·R (Ліцько-Сенська жупанія)
Офіційний сайт perusic.hr
Перушич
Перушич (Хорватія)
Положення громади Перушич у межах Ліцько-Сенської жупанії

Географія

Містечко Перушич лежить у південно-східній частині Ліки на висоті 575—600 метрів, у долині річки Ліка, у полі, обмежованому пагорбами на захід від Кліса та залізничною віткою на схід від Старого міста Перушича (хорв. Stari grad Perušića), званого також «городище» (хорв. Gradina).

Перушич сполучений з основними автошляхами, включаючи дорогу державного значення D50 (з Оточаця до Госпича) та автостраду Загреб—Спліт. Головна залізнична лінія MP11 зі щоденним пасажирським і вантажним сполученням також з'єднує містечко із Загребом і Сплітом.

Історія
Марка Королівства Угорщина, погашена у Перушичі 1900 року

Місцевість населена з первісних часів. На дорозі до Оточаця було знайдено артефакти кам'яної доби, ще більше знахідок походять із бронзової доби, включаючи серйозні пам'ятники з VIII або IX ст. до н. е. У лісі Беговача знаходиться давньоримський моноліт, на якому викарбувано вирок у спорі за воду між іллірійськими племенами.

Перушич набув рис повноцінного поселення у XVI столітті, коли опинився на рубежі між Османською імперією та європейськими державами. Заснований Домініком і Гашпаром Перушичами.

Коли у Столітній хорватсько-османській війні турки завоювали Ліку і Крбаву (близько 1527), укріплення Перушич стало основним опорним пунктом турецької Ліки. Це порубіжжя між трьома імперіями: Габсбурзькою монархією, включаючи залишки Хорватсько-угорської імперії, Венеційською республікою та Османською імперією — стало місцем ведення постійних воєн. Визволення від турецької влади в Ліці почалося в 1685 році.

Згодом Перушич опинився під владою Австрійської монархії у Хорватському військовому порубіжжі[2], а після Австро-угорського компромісу 1867 і до 1918 року належав до Ліцько-Крбавської жупанії Королівства Хорватія і Славонія.[3]

У Другу світову війну входив до складу великої жупи Ліка-Гацька як центр однойменного району.

Під час хорватської війни за незалежність (1991—1995) Перушич був біля лінії фронту. Містечко не почувалося у безпеці навіть після стабілізації на полях боїв і міжнародного визнання Хорватії як частини Європейського співтовариства. На додачу до артилерійських обстрілів Сербія 19 січня 1992 р. здійснила піхотну атаку, яку силами хорватськими військ було відбито..[4]

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 2 638 осіб[1], 1 з яких назвали рідною українську мову[5]. Населення самого поселення становило 852 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[6]:

Динаміка чисельності населення центру громади[6]:

Муніципалітет

Громада Перушич — одна з найбідніших у Хорватії, населення якої скорочується. Основні види господарської діяльності — землеробство та інші галузі сільського господарства. Невеличкі поселення муніципалітету збудовано на схилах пагорбів через часті затоплення.

Крім поселення Перушич, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 8,21°C, середня максимальна – 21,66°C, а середня мінімальна – -5,94°C. Середня річна кількість опадів – 1274,00 мм.[7][8]

Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 4,82 5,82 8,57 12,40 17,18 20,65 21,66 21,26 17,56 13,24 8,10 4,67
Середня температура, °C −0,56 0,43 3,18 7,02 11,81 15,28 17,48 17,05 13,37 9,04 3,91 0,48
Середній мінімум, °C −5,94 −4,94 −2,19 1,64 6,43 9,90 13,28 12,87 9,17 4,85 −0,28 −3,72
Норма опадів, мм 96 94 95 101 90 90 55 78 128 148 166 133
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.84 2.94 3.11 2.94 2.70 2.49 2.44 2.38 2.54 2.74 3.12 3.13
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4566 7267 10680 15233 19364 21195 23090 19750 14545 9323 4939 3808
Джерело: [7][8]

Примітки
  1. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.
  2. Map in the Corinphila-Auktionen 2003
  3. Die Poststempel auf der Freimarken-Ausgabe 1867 von Österreich und Ungarn, Edwin Mueller, 1930
  4. Hrvatski memorijalno-dokumentacijski centar Domovinskog rata. centardomovinskograta.hr. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 липня 2015.
  5. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  6. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики.[недоступне посилання з вересня 2019]
  7. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  8. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.