Перциліт

Перцилі́т, персиліт (рос. перцилит (персилит); англ. percylite; нім. Percylit m) мінерал, гідроксил-хлорид свинцю, міді й срібла.

Перциліт
Ідентифікація
Колір небесно-блакитний
Сингонія кубічна
Твердість 2—2,5
Колір риси небесно-блакитна
Густина 5,25

Загальний опис

Хімічна формула:

  • 1. За Є. Лазаренком: Pb3Cu3Ag[Cl7|(OH)6].
  • 2. За Г.Штрюбелем та З. Х. Ціммером: PbCuCl2•(OH)2.

Містить (%): Pb — 48,93; Cu — 15,01; Ag — 8,49; Cl — 19,54; H2O — 4,25; O — 3,78.

Сингонія кубічна. Утворює дрібні кубічні або додекае-дричні кристали, масивні агрегати.

Спайність по кубу.

Густина 5,25.

Твердість 2—2,5.

Колір і риса — небесно-блакитні. Прозорий.

Блиск скляний. Ізотропний. Іноді слабке двозаломлення.

Супутні мінерали: самородне золото, лімоніт.

Зустрічається в зонах окиснення свинцево-цинкових родов. Мексики (Сонора), в Чилі, ПАР (Намакваленд).

За прізв. англ. металурга Дж. Перці (J.Percy), H.J.Brooke, 1850.

Див. також

Примітки

    Література

    • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
    • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Перциліт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
    • Перциліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.