Перчин Микола Васильович

Микола Васильович Перчин (1 вересня 1912(19120901), селище Казанка, тепер Миколаївської області 15 травня 1979, місто Кривий Ріг Дніпропетровської області) — український радянський діяч, інженер-будівельник, партійний і громадський діяч, діяч місцевого самоврядування, голова виконавчого комітету Криворізької міської ради депутатів трудящих у 1959—1969 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань.

Перчин Микола Васильович
Народився 1 вересня 1912(1912-09-01)
селище Казанка, тепер Миколаївської області
Помер 15 травня 1979(1979-05-15) (66 років)
місто Кривий Ріг Дніпропетровської області
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність українець
Діяльність інженер-будівельник
Alma mater Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в селянській родині. Закінчив початкову чотирирічну освіту у церковноприходській школі селища Казанки. Після смерті батька родина Миколи Перчина переїхала в Кривий Ріг і поселилася на Гданцівці. У Кривому Розі Микола Перчин здобув повноцінну початкову освіту.

У 1932 році переїхав у Дніпропетровськ і вступив до Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. У 1937 році, отримавши червоний диплом, Микола Перчин був направлений працювати на Далекий Схід СРСР.

У роки німецько-радянської війни служив у Червоній армії, очолював бригаду саперних військ.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945 році, після демобілізації, повернувся до міста Кривий Ріг. Працював головним інженером будівельної контори тресту «Дзержинскруда». Очолював відділ капітального будівництва рудоуправління імені Кірова у Кривому Розі. Керував будівництвом Криворізького міського театру драми та музичної комедії імені Шевченка. Був організатором і першим керівником (до 1959 року) монтажно-будівельного тресту «Криворіжжитлобуд» Дніпропетровської області.

У березні 1959 — 1969 року — голова виконавчого комітету Криворізької міської ради депутатів трудящих Дніпропетровської області.

Потім — на пенсії.

Нагороди

За трудові досягнення нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, «Знак Пошани».

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.