Пер Сандберг

Пер Сандберг (норв. Per Sandberg) — норвезький політик, автобіограф, член Партії прогресу, міністр риболовлі та берегових справ Норвегії (з 2015 по 2018 рік). Сандберг є членом норвезького парламенту з 1997 року (з 2005 року — від виборчого округу Сер-Тренделаг, а до цього — з Норд-Тренделаг), був головою постійних парламентських комітетів з питань правосуддя та транспорту та зв'язку. З 2006 року він також займав посаду першого заступника керівника Партії прогресу.

Пер Сандберг
бук. Per Sandberg
Народився 6 лютого 1960(1960-02-06)[1][2] (61 рік)
Skognd, Левангерd, Нур-Тренделаг, Норвегія або Левангерd, Нур-Тренделаг, Норвегія[1]
Країна  Норвегія
Діяльність політик
Знання мов норвезька
Посада член парламенту Норвегіїd[1], Minister of Fisheries and Seafoodd[1], Minister of Justice and Public Securityd[1], член парламенту Норвегіїd[1], Minister of Justice and Public Securityd[1], член парламенту Норвегіїd[1], член парламенту Норвегіїd[1] і член парламенту Норвегіїd[1]
Партія Партія прогресу[1] і Лібертаріанці[3]
У шлюбі з Line Miriam Sandbergd[4]
IMDb ID 2093642


Раннє життя та освіта

Сандберг народився 6 лютого 1960 року у Левангері, Норд-Тренделаг у сім'ї бізнесмена Рольфа Сендберга (1926—2010) та Раннвейги Ертсас (1930—2006)[5].

Він назвав своє виховання «грубим», частково завдяки батькові, яке він характеризує як «неймовірно строге та маніпулятивне»[6].

Після закінчення середньої школи він займав численні різноманітні посади, в тому числі як бармен і офіціант на гірськолижному курорті в Устаосе, а пізніше як оператор процесів в Норске Скаг Скогно з 1982 по 1997 рік, де став місцевим представником профспілки. У 1981 році він оселився в Левангер. Сандберг перебував на службі ООН в Південному Лівані в 1986 році під час ліванської громадянської війни, де він працював кухарем[5].

Політична кар'єра

Сандберг скромно розпочав свою кар'єру в партії «Прогрес», надавши своє ім'я місцевому списку партії в Левангері, щоб підтримати друга на 1987 муніципальних виборах, але, напрочуд, закріпив за собою місце у муніципальній асамблеї. Він приєднався до партії після того, як зіткнувся з опором державних правил, коли намагався побудувати будинок раніше в 1980-х[7]. Сандберг був членом окружної ради Норд-Тренделага з 1995 по 1997 рік, аж до парламентських виборів 1997 року, коли він забезпечив партійну номінацію, після того як переміг свого друга (і майбутнього міністра) Роберта Ерікссона[8]. Сендберг одержав перемогу на виборах, одержавши 140 голосів, випередивши Центральну партію Маріти Арнштад[9].

Діяльність у парламенті

Працюючи членом Сторингу з 1997 року в перші терміни від округу Нур-Треннелаг, з 2005 року був представлений з сусіднього району Сер-Треннелаг. Сандберг очолював Постійну комісії з питань правосуддя парламенту у 2009—2013 роках, а з 2005 по 2009 роки головував у Постійному комітету з транспорту та зв'язку. У 2006 році Сандберг став заступником керівника партії «Прогрес»[5].

Хоча Пер був головним у переговорах, що призвели до того, що Партія прогресу приєдналася до кабінету Солберги після виборів 2013 року, Сандберг заявив, що відхилив пропозиції для двох різних посад у кабінеті міністрів[10]. 28 жовтня 2013 року Сандберг заявив, що він опуститься на посаду заступника керівника партії у 2014 році, посилаючись на «… відсутність мотивації для продовження роботи»[11], але на початку 2014 року він дезавуював свою заяву і сказав, що буде продовжувати політичну кар'єру[12].

Незабаром після того, як оголосив про своє відкликане оголошення, Сандберг опублікував свою політичну автобіографію Mot min vilje — oppklaringen av et politisk liv (Проти моєї волі — роз'яснення політичного життя), в якій він жорстоко критикував кількох членів Партії прогресу, а також політичний курс, який партія зробила після терористичних атак на Норвегію 2011 року[13][14].

16 грудня 2015 року Сандберг був призначений міністром риболовлі та берегових справ Норвегії в кабінеті Солберги[15].

Політичні погляди

Правопорядок

Сандберг був надзвичайно критичним до нових тюрем, таких як Галденська в'язниця, яка, як він стверджує, є «стандартним готелем». Це, на його думку, є знущанням проти більшості людей. Він також критикував той факт, що в'язниці мають кращі умови, ніж більшість громадських будинків для престарілих та інститутів захисту дітей[16]. Крім того, він стверджував, що кримінальні іноземці та східноєвропейські банди «сміються» в умовах норвезької тюрми[17].

Імміграція

Сандберг запропонував у 1999 році, щоб уряд мав можливість вигнати іноземців з Норвегії, якщо їхні діти вчинили серйозні злочини[18]. У 2002 році він запропонував повну зупинку імміграції з країн, що не входять до Шенгенської зони[19].

У 2003 році Сандберг заявив, що «різні раси, релігії та культури не повинні змішуватись». Також Сандберг стверджував, що етнічні норвежці незабаром стануть меншиною в Норвегії[20].

У тому ж році він також запропонував ввести електронні мітки для осіб, які шукають притулку, щоб зупинити їх від втечі в той час як їх клопотання про надання притулку обробляється[18]. Сандберг також побоювався зростання мусульман в Норвегії і стверджував, що певні райони можуть бути зрештою припинені законом про шаріат[21].

Сандберг був звинувачений в ромофобії, зазначивши в 2013 році: «На кордонах поліція може [згідно з існуючиими законами] зупинити організовані групи ромів, болгар чи французів, тому що ми знаємо з досвіду, що ці люди порушують мир і було також доведено, що багато хто з них займаються злочинною діяльністю»[22].

Бібліографія
  • Sandberg, Per; Bjørn Borge Lunde; Roger Pihl (2013). Mot min vilje — oppklaringen av et politisk liv (in Norwegian). Oslo: Juritzen forl. ISBN 9788282053525..

Примітки
  1. https://www.stortinget.no/no/Representanter-og-komiteer/Representantene/Representantfordeling/Representant/?perid=PES&tab=Biography
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  3. Per Sandberg melder seg ut av Frp // Dagbladet — 2020.
  4. Per Sandberg flytter til Mandal // Dagbladet — 2018.
  5. Sandberg, Per (1960-). Stortinget (nb-NO). 9 березня 2008. Процитовано 9 березня 2018.
  6. Per Sandberg om sin far: - Utrolig streng. VG (норв.). Процитовано 9 березня 2018.
  7. NRK. Per Sandberg (Frp) Nord-Tr.lag. NRK (nn-NO). Процитовано 9 березня 2018.
  8. Sandberg, Per (2013). Mot min vilje: En oppklaring av et politsk liv (in Norwegian). p. 74.
  9. Sandberg, Per (2013). Mot min vilje: En oppklaring av et politisk liv (in Norwegian). pp. 82–83.
  10. AS, TV 2. Frps Per Sandberg takket nei til to statsrådposter. TV 2 (no-nb). Процитовано 9 березня 2018.
  11. - Jeg går av som nestleder. Dagbladet.no (норв.). 28 жовтня 2013. Процитовано 9 березня 2018.
  12. – Er nok ikke alle som er glade for at jeg fortsetter. www.vl.no (норв.). Процитовано 9 березня 2018.
  13. - Personlig har jeg gitt opp Korsberg for lenge siden. Dagbladet.no (норв.). 13 листопада 2013. Процитовано 9 березня 2018.
  14. Progress 'no longer speaks for man on street' (англ.). 12 листопада 2013. Процитовано 9 березня 2018.
  15. NRK. Har tro på Sandberg som ny fiskeriminister. NRK (nb-NO). Процитовано 9 березня 2018.
  16. Per Sandberg langer ut mot det nye fengselet i Halden. www.f-b.no (норв.). 12 лютого 2010. Процитовано 9 березня 2018.
  17. NRK. Hissig debatt bak murene. NRK (nb-NO). Процитовано 9 березня 2018.
  18. Morgenbladet.no - Per Sandberg, en bleik, feit riking?. 17 липня 2011. Процитовано 9 березня 2018.
  19. - Kun vestlige innvandrere. Dagbladet.no (норв.). 29 листопада 2002. Процитовано 9 березня 2018.
  20. Raser mot Frp-Sandberg. Utrop. Процитовано 9 березня 2018.
  21. Frp: Uten oss får Norge sharialover. VG (норв.). Процитовано 9 березня 2018.
  22. 14 unbelievably racist things European (and Canadian) politicians are saying about the Roma. Public Radio International (амер.). Процитовано 9 березня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.