Шенгенська зона

За договором, підписаним в містечку Шенгені (Люксембург) 14 червня 1985 р., Бельгія, Люксембурґ, Нідерланди, Німеччина та Франція погодилися поступово скасовувати контроль на спільних кордонах і запроваджувати свободу пересування для всіх громадян країн ЄС, які підписали цю угоду, інших держав-членів та громадян третіх країн. Ті ж п'ять країн підписали 19 червня 1990 р. Шенгенську конвенцію, у якій викладено заходи та гарантії щодо запровадження свободи пересування. Шенгенська конвенція доповнює відповідні внутрішні заходи і підлягає ратифікації в національних парламентах.

Відтоді до числа країн, що підписали Конвенцію, приєдналися Італія (1990), Іспанія та Португалія (1991), Греція (1992), Австрія (1995), Швеція, Фінляндія і Данія (1996); Конвенцію підписали також Ісландія та Норвегія.

До Шенгенського простору входять 22 з 28 держав-членів ЄС (усі «старі» держави-члени ЄС, окрім Ірландії, і всі «нові», крім Кіпру, Румунії, Болгарії та Хорватії), 3 країни Європейської економічної зони (Ліхтенштейн, Норвегія та Ісландія), та Швейцарія.

21 грудня 2007 року до Шенгенської зони приєдналися 9 нових держав-членів ЄС, що пристали в Союз 2004 року (окрім Кіпру). Станом на 2011 рік угода діяла в 26 країнах: Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Ісландії, Італії, Греції, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Іспанії, Швеції, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині, Словенії, Угорщині, Чехії, Швейцарії.

Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія[1] приєдналися до Шенгенської зони 21 грудня 2007 року. Входження Польщі в Шенгенську інформаційну систему (SIS) відбувається у два етапи: з 1 вересня 2007 р. року Польща бере участь в електронному обміні інформацією в Шенгенській зоні; другий етап охоплює скасування внутрішніх кордонів — контроль на польських внутрішніх кордонах скасовано 21 грудня 2007, а контроль в авіасполученнях — 29 березня 2008 року.

5 червня 2005 на референдумі в Швейцарії громадяни проголосували за входження країни до Шенгенської зони. 12 грудня 2008 року Швейцарія приєдналась до Шенгенської зони. 12 грудня 2008 року Швейцарія приєдналася до Шенгенського безвізового простору. Разом з тим паспортно-візовий контроль скасовано лише з 29 березня 2009 року, з набуттям чинності літнього розкладу авіарейсів.

Причиною для участі в Шенгені є покращення поліцейської та судової співпраці в боротьбі проти міжнародної злочинності, спрощення в'їзду для осіб з країн з візовим режимом, що, отримавши шенгенську візу, змогли в'їхати також і до Швейцарії.

Усі Шенгенські країни, окрім Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, є членами ЄС.

Список

Держава	Приєднання до угоди	Скасування прикордонного контролю (майбутні події курсивом)	Припинення	Вилучення	Примітки
Австрія	28 квітня 1995	1 грудня 1997
Андорра	—	—			З боку Андорри відсутній прикордонний контроль на кордонах з Іспанією й Францією. Проте з боку Франції та Іспанії вибірковий контроль залишається, а іноземці, що в'їхали до Франції чи Іспанії за одноразовою шенгенською візою, не мають легальної можливості відвідувати Андорру.
Бельгія	19 червня 1990	26 березня 1995	З 10 по 30 січня 2000 року, у зв'язку з амністією осіб без права на перебування в країні. Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2000.
Ватикан	—	26 жовтня 1997			З погляду прикордонного режиму де-факто частина Італії.
Велика Британія	29 травня 2000	—			З 1 січня 2005 формально бере участь у передбачених Шенгенським законодавством постановах про поліцейське й судове співробітництво. Ця співпраця поширюється на Гібралтар, але не на інші заморські території, коронні землі й суверенні військові бази.
Угорщина	1 травня 2004	21 грудня 2007
Німеччина	19 червня 1990	26 березня 1995	Перед і під час чемпіонату світу з футболу 2006. Під час зустрічі «Великої вісімки» в 2007 році.		З приєднанням НДР до ФРН 3 жовтня 1990 року, Шенгенська угода поширилась і на територію колишньої НДР. Місто Бюзінген-на-Верхньому Рейні і острів Гельголанд не входять до митного союзу ЄС. При цьому Бюзінген-на-Верхньому Рейні є в митному союзі зі Швейцарією.
Греція	6 листопада 1992	26 березня 2000			Формальне набуття чинності вже в 1997 році, але через сумніви інших держав ЄС щодо надійності й безпеки, фактично лише з 2000 року.
Данія	19 грудня 1996	25 березня 2001		Гренландія  Фарерські острови	Фарерські острови, не входячи до Шенгенської зони, в той же час входять до північного паспортного союзу. Громадяни країн цього союзу мають право в'їжджати на острови не проходячи паспортного контролю. Це право не поширюється на громадян третіх країн, в тому числі й громадян Європейського Союзу.
Ірландія	29 травня 2000	-			Подано заявку до Ради ЄС на участь у передбачених Шенгенським законодавством постановах про поліцейське й судове співробітництво. Заявку схвалено, проте формально поки чинності не набула.
Ісландія	19 грудня 1996	25 березня 2001
Іспанія	25 червня 1991	26 березня 1995		Сеута і Мелілья (паспортний контроль при виїзді з території африканських міст на решту території Іспанії)
Італія	17 листопада 1990	26 жовтня 1997	Перед і під час зустрічі «Великої вісімки» в 2001 році в Генуї. Перед і під час зустрічі «Великої вісімки» в 2009 році в Аквілі.		Міста Кампіоне-д'Італія й Лівіньйо не входять до митного союзу ЄС. Кампіоне-д'Італія є при цьому в митному союзі зі Швейцарією.
Кіпр	1 травня 2004	-		Північна частина острова залишається непідконтрольною уряду Кіпру, і до неї законодавство ЄС не застосовується.	Повне застосування законодавства відкладено на невизначений термін через небажання Кіпром встановлення жорсткого прикордонного режиму з Турецькою Республікою Північного Кіпру.
Латвія	1 травня 2004	21 грудня 2007	24.05-01.06.2010 у зв'язку з проведенням в Ризі Парламентської Асамблеї країн НАТО.
Литва	1 травня 2004	21 грудня 2007	Перед і під час зустрічі міністрів оборони держав НАТО в Вільнюсі в 2008 році.
Ліхтенштейн	28 лютого 2008[2]	19 грудня 2011
Люксембург	19 червня 1990	26 березня 1995
Мальта	1 травня 2004	21 грудня 2007
Монако	—	26 березня 1995			З погляду прикордонного режиму де-факто частина Франції.
Нідерланди	19 червня 1990	26 березня 1995	Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2000.	Аруба Кюрасао Сінт-Мартен Карибські Нідерланди
Норвегія	19 грудня 1996	25 березня 2001		Шпіцберген (вільний доступ за Шпіцбергенським трактатом)
Польща	1 травня 2004	21 грудня 2007
Португалія	25 червня 1991	26 березня 1995	Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2004. 16.-20.11.2010 у зв'язку із зустріччю глав держав НАТО
Сан-Марино	—	26 жовтня 1997			З погляду прикордонного режиму де-факто частина Італії.
Словаччина	1 травня 2004	21 грудня 2007
Словенія	1 травня 2004	21 грудня 2007
Фінляндія	19 грудня 1996	25 березня 2001
Франція	19 червня 1990	26 березня 1995		Заморські департаменти
Чехія	1 травня 2004	21 грудня 2007
Швейцарія	16 жовтня 2004	12 грудня 2008			Митний контроль залишається, оскільки Швейцарія не перебуває в митному союзі з Європейським Союзом.
Швеція	19 грудня 1996	25 березня 2001
Естонія	1 травня 2004	21 грудня 2007	17-23 квітня 2010. Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Естонії.
Держава, повністю застосовує Шенгенське законодавство    Держава, де-факто входить до Шенгенської зони    Держава, не застосовує Шенгенське законодавство, але зачеплена ним    Держава ЄС, неповністю застосовує Шенгенське законодавство    Держава, що не є учасник ЄС, але в майбутньому має приєднатись до Шенгенського законодавства ЄС на умовах його повного застосування    Держава ЄС, не застосовує Шенгенське законодавство

Включено до Шенгенської зони усі не-Європейські території Португалії й Іспанії: Азорські острови й Мадейра, Сеута, Мелілья й Канарські острови

Дія Угоди не розповсюджуються на всі заморські території Франції, Аруба й Нідерландські Карибські острови (Нідерланди), Гельголанд і Бюзінген (Німеччина), Свалбард (Норвегія), Північний Кіпр.

Території країн-членів, що їх безпосередньо включено в Шенгенську зону, і що не мають повного паспортного контролю із нею це Гренландія та Фарерські острови, що належать Данії, також формально не входять до Шенгенської зони, фактично є інтегровані до неї. (Це було погоджено угодою асоціації з Данією про те, що люди, які подорожують між Фарерськими островами та Гренландією з одного боку і Шенгенськими державами-членами з іншого, не проходять міждержавного прикордонного контролю. Традиційне право вільного пересування громадян європейської спільноти не застосовано до Гренландії й Фарерських островів). Лівіньйо (Італія) має митну таксу й митні чеки, а також вибірковий паспортний контроль.

• Шенгенська інформаційна система
• PRADO

• Європейського Союзу > Представництва > Україна > Подорож до країн ЄС > Віза
• Інформаційна сторінка про країни Шенгенської угоди (англ.)
• Шенгенський інформаційний паспорт для українців (виданий у Чехії) (укр.)
• Представництва країн ЄС в Україні