Петлюра Леся Симонівна
Леся (Лариса) Симонівна Петлюра (25 жовтня 1911, Москва — 16 листопада 1941[1][2], Камбо, Франція) — українська поетеса, єдина дочка Симона Петлюри.
Леся Петлюра | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Ім'я при народженні | Лариса Симонівна Петлюра | |||
Народилася |
25 жовтня 1911 Москва, Російська імперія | |||
Померла |
16 листопада 1941 (30 років) Камбо, Франція | |||
Поховання | цвинтар Монпарнас | |||
Країна | Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність |
вірші статті епістолярій малюнки | |||
Мова творів | українська | |||
Батько | Петлюра Симон Васильович | |||
Мати | Петлюра Ольга Опанасівна | |||
|
Біографія
До 100-річчя з дня її народження видано збірку листів та інших творів (Леся Петлюра. Народе мій, улюблений… / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; підгот. до вид., переднє сл., упорядкування Т. І. Ківшар. — К., 2009, наклад 300 примірників).[3]
Її творчий доробок — вірші, статті, епістолярій, малюнки — засвідчує патріотизм багатогранної людини, неабияку обдарованість Лесі. У листах подала цікаві подробиці життя Європи минулих років, зокрема Франції та Чехії періоду 1920—1930. У своїх листах та нотатках Леся вмістила спостереження, які стосуються культури, літератури, життя емігрантів, моди й певних деталей повсякденності. Крім того, замолоду авторка належала до пластунів і тому до кінця життя виявляла цікавість до пластунського життя як українців за кордоном, так і інших скаутів-побратимів.[3]
Володіла французькою, страждала на сухоти легенів, через що передчасно померла у містечку Камбо на півдні Франції.[3]
Вшанування пам'яті
У Кінематографі
Леся Петлюра показана у фільмі «Таємний щоденник Симона Петлюри».
Примітки
- Відрізняються від дат, зазначених на могилі Лесі Петлюри на кладовищі Монпарнас у Парижі.
- Дату смерті повідомляє український щоденник Свобода від 26 січня 1942
- Олександр Москалець (2 лютого 2012). Повернуто спадщину Лесі Петлюри.