Петра-ту-Роміу

Петра-ту-Роміу (грец. Πέτρα του Ρωμιού)[1] (неофіційно Скеля Афродіти, англ. Aphrodite's Rock) — морський кекур (скеля) у місті Пафосі (Кіпр) біля села Куклія. Поєднання краси місцевості вважається в грецькій міфології Батьківщиною богині Афродіти, що приваблює туристів[2]. Через своє стародавнє релігійне значення та архітектуру Куклія була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом із Пафосом та Гробницями царів у 1980 році[3].

Петра-ту-Роміу позаду, попереду — Сарацинська скеля

Незважаючи на популярність у туристів, море в околицях Петра-ту-Роміу є небезпечним для плавання, а на саму скелю підійматися заборонено місцевою владою. Проте неподалік розташовано ресторан, туристичний павільйон і курорт «Пагорби Афродіти».

Легенда

Згідно з однією легендою скеля є місцем народження богині кохання Афродіти[1]. У міфології Гея (богиня землі) переконала одного зі своїх синів Кроноса оскопити його ж батька Урана (небо). З насіння і крові обрізаного Кроносом Урана, що потрапило в море і утворило білосніжну піну, народилася Афродіта біля острова Кіфера[4] (звідси прізвисько «пінородженна»; докладніше див. «Афродіта Анадіомена»). Вітерець приніс її на острів Кіпр (чи вона сама припливла туди, оскільки їй не сподобалася Кіфера), де вона вийшла з морських хвиль, та її зустріли Ори.

Інша легенда пов'язує це місце з назвою «Ахні», місцевим пляжем, на якому ахейці висадилися по поверненню з Трої[2].

Сучасна назва Петра-ту-Роміу (скеля ромеїв) відноситься до легендарного візантійського героя Дігеніс Акріта. Він був наполовину грек (ромей), а наполовину араб[5], через це виникло його ім'я «Дігеніс» (двічі народжений). Згідно з легендою Дігеніс скинув з гір Троодосу скелю в бік сарацинів, котрі напали на острів[6]. Тому розташована поруч з Петра-ту-Роміу скеля зветься «Сарацинська скеля».

Примітки
  1. The Story of Aphrodite’s Rock. The University of Arizona Center for Middle Eastern Studies. Процитовано 06.12.2013. (англ.)
  2. Petra tou romiou. http://www.thanasistavern.com/. Thanasis Tavern at Kouklia. Архів оригіналу за 12.12.2013. Процитовано 06.12.2013. (англ.)
  3. Paphos. UNESCO World Heritage Centre. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Процитовано 30 травня 2021.
  4. Гесиод. Теогония 189—194 (рос.)
  5. Deligatos, Virginia A. (2008). The worldview of women in demotic historic, akritic and epic poetry of the late Byzantine Period (9th century to 1453) Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine. (MA thesis). University of Johannesburg. Retrieved 19 September 2013. (англ.)
  6. Paphos Aphrodite Rock. http://www.paphos26.com/. Paphos26. 2006. Архів оригіналу за 06.06.2013. Процитовано 06.12.2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.