Петропавлівка (Куп'янський район)

Петропа́влівка село в Україні, у Куп'янському районі Харківської області. Населення становить 2486 осіб. Орган місцевого самоврядування Петропавлівська сільська рада.

село Петропавлівка
Герб Петропавлівки (Куп'янський район) Прапор Петропавлівки (Куп'янський район)
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Куп'янський район
Рада Петропавлівська сільська рада
Облікова картка Петропавлівка 
Основні дані
Засноване 1686
Населення 2486
Площа 9,121 км²
Густота населення 272,56 осіб/км²
Поштовий індекс 63722
Телефонний код +380 5742
Географічні дані
Географічні координати 49°43′15″ пн. ш. 37°43′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми р. Гнилиця
Відстань до
обласного центру
127 км
Відстань до
районного центру
8,9 км
Найближча залізнична станція Кулагівка
Місцева влада
Адреса ради 63722, Харківська обл., Куп'янський р-н, с. Петропавлівка, вул. Червона, 25б
Вебсторінка Петропавлівська сільрада
Сільський голова Козирєва Ольга Миколаївна
Карта
Петропавлівка
Петропавлівка
Петропавлівка
Мапа

Географія

Село Петропавлівка розташоване на річці Гнилиця, яка за 2 км впадає в річку Оскіл. Село витягнуто вздовж річки на 11 км. До села примикає село Кучерівка. Поруч проходить автомобільна дорога Н26. Поруч із селом проходить залізниця, станція Кулагівка.

Історія

Село Петропавлівка утворилося за рахунок об'єднання кількох хуторів, які простягалися вздовж річки Гнилиці. Перший хутір, який там виник, так і називали Гнилицький, бо дуже вже болотистою, або як тоді казали — гнилою, була долина цієї річки. Втім землі тут дуже родючі і це спонукало багатьох слобожан оселятися вздовж Гнилиці.

Крім того тут почали добувати торф і як паливо возили на продаж до Куп'янська. Це був досить прибутковий бізнес. А ще там водилося дуже багато зайців, тому один з хуторів так і називався Заячий Яр. І саме тому заєць зображено на гербі та прапорі села. А ота біла хвиляста смужечка означає річку Гнилицю.

Петропавлівкою село стали називати після того, як туди перевезли куплену у міста Куп'янська дерев'яну церкву. Ця церква, зроблена з дубових колод без єдиного гвіздка, стояла в Куп'янську якраз там, де наразі знаходиться меморіал-поховання воїнів, що загинули під час оборони та звільнення міста від фашистів. Ця церква ще при освяченні отримала ім'я апостолів Петра і Павла.

У 1800 році хутір Гнилицький її купив, розібрав і перевіз до себе. Там церкву зібрали, знову освятили у 1801 році і хутір тепер мав статус слободи, яка і отримала нинішню назву. Петропавлівка стала центром парафії для навколишніх хуторів і мала право на влаштування та проведення ярмарку на храмове свято.

Слобода була заможною і швидко розросталася. Незабаром Петропавлівка стала центром волості, до якої входив і приміський хутір Заоскілля. Волость тоді якийсь час так і називалася — Петропавлівсько-Заоскільська. До цієї волості входив і маленький хутір Локтіонівка, який згодом став селищем Куп'янськ-Вузловий.

Багате село Петропавлівка вже у 1836 році змогло дозволити собі звести цегляну церкву, а стару дерев'яну знову розібрали і перепродали. Тепер до Курилівки, де вона знаходиться і донині тільки тепер під ім'ям храму Іоана Богослова.

4 червня 1906 року в селі відбувся бунт і селяни і вигнали із волості старшину.

Під час визвольних змагань у селі кілька разів змінювалась влада.

У 1923 році Петропавлівську волость було ліквідовано і вона стала частиною Куп'янського району. В селі лишилася діяти тільки сільська рада. Під час колективізації в селі створили машинно-тракторну станцію, яку богохульники розмістили саме у приміщенні церкви.

Організований Сталіним голодомор 1933 року забрав життя багатьох мешканців Петропавлівки.

Після другої світової війни на території сільради було створено аж 6 колгоспів з такими назвами: Імені Леніна, Шлях Леніна, Імені Кірова, Комуніст, Маяк комуни, КІМ (Комуністичний Інтернаціонал Молоді). Після численних «укрупнень» було зібрано в єдине господарство всі навколишні землі і гігантський колгосп отримав назву «Шлях Леніна», який мав 12227 гектарів землі. Цей колгосп спеціалізувався на виробництві яловичини.

Цікаво, що за часів комуністичних перейменувань церковну назву села не змінили, хоча пропозиції від місцевих комуністів надходили постійно.

Економіка

  • Молочно-товарна і птахо-товарна ферма.
  • Куп'янський ветсанзавод, ДП.

Культура

Петропавлівська сільська бібліотека

Петропавлівська бібліотека заснована в 1903 році (за даними вісника «Народные библиотеки Харьковской губернии»). У селі задовго до війни стояла невеличка хатинка, яка була і клубом і бібліотекою.

За спогадами жителя села Кравченка Івана Дмитровича в селі задовго до війни у 1928 році був збудований клуб. В одній кімнаті була розміщено бібліотеку. В роки війни в клубі був військовий шпиталь. З 1952 по 1993 рік бібліотекарем працювала Романенко Лідія Павлівна.  З 1975 року в селі починає працювати новий Будинок культури. В цьому приміщенні була розміщена бібліотека на площі 126 м². З 1993 по 1996 роки в бібліотеці працювали Синько Зінаїда Іванівна, Васильєва Зоя Володимирівна, Книш Лілія Василівна, Ляшенко Аліна Єгорівна.

Ляхівка, Кулагівка, Молоданівка, Вершина, Слобода — під такими назвами на частини і по цей час поділено село Петропавлівка. Бібліотеки  були на Вершині, Кулагівці, Молоданівці. Там працювали досвідчені бібліотекарі — Ситнік Валентина Митрофанівна, Погребняк Ніна Сергіївна. У 2008 році фонд Кулагівської бібліотеки було передано на баланс Петропавлівської бібліотеки і в приміщенні організовано бібліотечний пункт.

Серед сільських бібліотек фонд Петропавлівської бібліотеки найбільший в районі. У 2009 році Петропавлівська бібліотека разом із центральною районною бібліотекою взяла участь в проекті «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до  Інтернету». Завдяки цьому проекту в приміщенні бібліотеки 2010 році було відкрито Інтернет–центр. З 1997 року і по цей час завідувачем Петропавлівської бібліотечної філії працює Ляшенко Галина Володимирівна.

Об'єкти соціальної сфери

  • Петропавлівська загальноосвітня школа I—III ступенів.
  • Петропавлівський ДНЗ ясла-садок «Веселка»

Галерея

Див. також

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.