Пецух Григорій

Біографія

Першою його школою став монастир отців-студитів в Уневі. Навчаючись там на кравця, юний лемко так зачудувався портретом Андрея Шептицького, що власноруч на дошці з липи виконав плоскорізьбу-барельєф митрополита і подарував йому цей перший власний твір.

В 1940 р. німці вивезли 17 річного Григорія Пецуха на примусові роботи під Гамбург. Тут він доглядав корів в одного жорстокого бауера. Тут він перебував п'ять років серед нелюдських обставин: «Жив я там тільки з коровами, кіньми і свинями, жив у такій клітці що підлоги тільки бетон, не було печію Взимку гріли мене крови в стайні. Навіть ще на шиї лишилися плями від коров'ячих лишаїв, які перекинулися на мене і з міста злазила шкіра» До свого села Фльоринки він повернувся лише 1945 р.

Професійну освіту Григорій Пецух здобув в образотворчому технікумі міста Закопане (в середій мистецькій школі в Закопаному[1]) та у Варшавській академії мистецтв (закінчив 1956[1]). Саме батьківська, лемківська земля стала першим свідком творчого успіху художника та різьбяра.

Г. Пецух  — автор і пам'ятникових композицій, зокрема портрета-барельєфа Богдана Лепкого на Раковицькому цвинтарі у Кракові. Г. Пецух зробив внесок в обличчя Закопаного — курортного містечка в Татрах, створюючи його український вимір.

Громадська діяльність

Працюючи в Закопаному, Г. Пецух включився в суспільну працю УСКТ, він дописував цінні статті на Лемківську сторінку, що виходила при тижневику «Наше Слово», від 1956 року. Григорій був також прихильником «Об'єднання лемків в Польщі» і спонсором журналу «Ватра», який виходить в Ганьчовій на Горличчині за редаґування Петра Шафрана.

Світове визнання

Роботи експонувались на виставках у Польщі, США, Голландії, Норвегії, Німеччині, Іспанії, Угорщині, Болгарії, Росії, Чехії та Словаччині.

Різьбярські твори майстра є у багатьох музеях Польщі, у приватних колекціях багатьох країн світу.

Примітки

  1. Стех Я. Барви життя й різьби Григорія Пецуха Джерело: http://www.homin.ca/news_view.php?category=literature&news=4818〈=ua

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.