Флоринка
Флори́нка (також Фльоринка, Фльорінка, пол. Florynka) — село в Польщі, у гміні Грибів Новосандецького повіту Малопольського воєводства. Розташоване на теренах Лемківщини — української етнічної території, на якій здавна проживала етнографічна група українців — лемки[2]. Населення — 1539 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°34′ пн. ш. 20°59′ сх. д.
|
Географія
Флоринка розташована на півдні Польщі, неподалік від словацького кордону. В селі річка Мостиша впадає у річку Білу.
Через село пролягає воєводська дорога № 981.
Історія
Засноване 1574 року Клеменсом Воргачем. У період середньовіччя було власністю краківської єпархії, підкоряючись адміністрації міста Мушина, що належало костелу.
1880 р. налічувалося 935 жителів (усі — греко-католики).
У 1918–1920 роках — столиця Руської народної республіки лемків. Її ще називали «Лемківською республікою Флоринки»[3]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського. Більшість селян (крім 228) на 1936 рік перейшли до Польської православної церкви.
До середини XX ст. в регіоні переважало лемківське населення. У 1939 році з 1250 жителів села — 1160 українців, 70 поляків (працівники тартака) і 20 євреїв.[4] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Грибівського деканату, до якої також належала Вафка, метричні книги велися з 1776 року[5].
У жовтні 1946 року сотня УПА Романа Гробельського «Бродича» роззброїла пост польської міліції в селі[6]. У червні наступного року українське населення Флоринки було примусово виселене[7] в ході операції «Вісла»[8] і розсіяне по 30-ти селах у 6-ти повітах на Понімецьких землях[9]. Греко-католицького священика Андрія Абрагамовича кинули до концтабору в Явожні[10].
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Пам'ятки
- Мурована церква 1875 року (тепер костел), збереглася частина внутрішнього оздоблення.
- Військовий цвинтар № 126, на якому спочивають німецькі та угорські солдати, загиблі під час Першої світової війни. Згідно з традицією, у братській могилі поховані воїни угорських 2-го гонведського полку і 30-го піхотного гонведського полку.
Відомі люди
У Флоринці народилися
- Адам (Дубец) (1926—2016) — архієпископ Перемишльський і Новосанчівський
- Григорій Пецух (1923—2008) — скульптор
- Валерій Яворський (1848—1924) — лікар
- Еміліан Чирнянський — хімік.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][11]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 768 | 246 | 486 | 36 |
| Жінки | 771 | 245 | 437 | 89 |
| Разом | 1539 | 491 | 923 | 125 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Тарнович Ю. Ілюстрована історія Лемківщини. — Львів, 1936. — С. 12—13.
- Лемківська республіка Флоринки / Світова Академія Карпато-Русинської Культури. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 червня 2015.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 55.
- Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини. — С. 43.
- Motyka G. Tak było w Bieszczadach. Walki polsko-ukraińskie 1943—1948. — Warszawa, 1999. — S. 372—374. (пол.)
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- Список священиків, які були вбиті, закатовані або померли з голоду в сибірських таборах — Продовження 8 (автор: Козак Михайло) / опубліковано 7 лист. 2012
- ЯВОЖНО — ТРАГІЧНИЙ СИМВОЛ АКЦІЇ «Вісла»
- Володимир Мороз. Як караїмка з Залукви стала греко – католицькою черницею.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
.
Джерела
- Florynka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 395. (пол.)(пол.)
- Apokryf Ruski(пол.)