Печенізька волость

Печенізька волость (Новобєлгородська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Вовчанського повіту Харківської губернії з центром у слободі Печеніги (Ново-Бєлгород).

Печенізька волость (Новобєлгородська волость)
Центр Печеніги
Площа 24 651 (1885)
Населення 8825 осіб (1885)
Густота 32.8 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 13 поселень, 12 сільських громад. Населення 8825 осіб (4479 чоловічої статі та 4346 — жіночої), 1299 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 109796810
Приватної власності 135016543
Іншої власності 171151
Загалом 2465113504

Основні поселення волості станом на 1885:

  • Ново-Бєлгород — колишня державна слобода при річці Сіверський Донець за 53 верст від повітового міста, 6579 осіб, 1377 дворів, 3 православні церкви, школа, поштова станція, приймальний покій, центральна в'язниця, 2 постоялих двори, 28 лавок, базари по понеділках і п'ятницях, 5 ярмарків на рік.
  • Артемівське — колишнє державне село при річці Гнилиця, 3703 особи, 611 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, щорічний ярмарок.
  • Базаліївка — колишня державна слобода при річці Великий Бурлук, 2021 особа, 420 дворів, православна церква, 3 лавки.
  • Ново-Олександівський — колишній державний хутір, 351 особа, 74 двори, молитовний будинок.
  • П'ятницьке — колишнє державне село при річці Бабка, 915 осіб, 216 дворів, православна церква, школа, лавка.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:

Старшиною волості був Гапочка Трохим Олександрович, волосним писарем Шаровкін Іван Савич, головою волосного суду Ковальков Павла Іванович.

Джерела

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.