Пеєрові бляшки
Пеє́рові (або пейєрові) бляшки́ — невеликі лімфатичні вузлики, поодиноко розсіяні в стінці та по всій довжині тонкої кишки, крім дванадцятипалої, в яких проходять антиген-залежну спеціалізацію B-лімфоцити.
Пеєрові бляшки | |
---|---|
Переріз через тонку кишку, видно пеєрову бляшку; світлова мікроскопія, забарвлення еозином-гематоксиліном | |
Деталі | |
Система | імунна |
Ідентифікатори | |
Латина | noduli lymphoidei aggregati |
MeSH | D010581 |
TA98 | A05.6.01.014 і A05.7.02.009 |
TA2 | 2960 і 2978 |
TH | H3.04.03.0.00020 |
FMA | 15054[1] |
Анатомічна термінологія |
Вперше описані італійським хірургом та анатомом Марко Ауреліо Северіно 1645 року.[2] Названі на честь швейцарського анатома Йоганна Пеєра, який детально описав їх 1673 року. У людини налічується 100—200 бляшок, у миші — 6-12.[3] Кількість пеєрових бляшок у людини зростає до 15-25 років, а надалі знижується.[2]
Пеєрові бляшки є одним з основних місць перебування B-лімфоцитів.[4] Вони містять гермінативні центри, де відбувається соматичний гіпермутагенез у генах імуноглобулінів та селекція B-лімфоцитів.[3]
Через пеєрові бляшки та солітарні фолікули тонкої кишки всередину людського організму людини проникають збудники черевного тифу та паратифів.
Примітки
- Foundational Model of Anatomy
- Jung, Camille; Hugot, Jean-Pierre; Barreau, Frédérick (2010). Peyer's Patches: The Immune Sensors of the Intestine. International Journal of Inflammation 2010: 1–12. ISSN 2042-0099. doi:10.4061/2010/823710.(англ.)
- Reboldi, Andrea; Cyster, Jason G. (2016). Peyer's patches: organizing B-cell responses at the intestinal frontier. Immunological Reviews 271 (1): 230–245. ISSN 01052896. doi:10.1111/imr.12400. (англ.)
- Атаман О. В. Патофізіологія. Т.1. Загальна патологія.: Додатки. Нова Книга. с. 2. GGKEY:6RF1WETD95X.