Пилипенко Володимир Пилипович

Володи́мир Пили́пович Пилипе́нко (* 27 липня 1977, місто Львів) — український політичний діяч, юрист.

Володимир Пилипович Пилипенко
Народився 27 липня 1977(1977-07-27) (44 роки)
місто Львів
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність політик, юрист, адвокат
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Членство Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2]
Партія безпартійний
Нагороди
Заслужений юрист України

Народний депутат України
6-го скликання
безпартійний (БЮТ) 3 червня 2008 12 грудня 2012
7-го скликання
безпартійний (Партія регіонів) 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Життєпис

У 1994 році закінчив середню школу № 53 у місті Львові.

У 1994 році вступив на юридичний факультет Львівського Державного Університету імені І. Франка, який закінчив у 1999 році із відзнакою та отримав диплом спеціаліста.

З 1999 по 2002 рік навчався в аспірантурі Львівського Національного  Університету ім. І. Франка на кафедрі міжнародного права.

З 2003 по 2005 рік працював асистентом кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка.

В червні 2005 року захистив кандидатську дисертацію в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого на тему «Міжнародний кримінальний суд за Римським договором 1998 року», присвоєно звання Кандидата юридичних наук.

Батько, Пилип Данилович Пилипенко, завідувач кафедри трудового, аграрного та екологічного права Львівського національного університету імені Івана Франка, депутат Львівської облради від ВО «Свобода».

Трудова діяльність

З 1998 року працював у різних комерційних структурах на посаді юриста.

У 2000 році склав іспит на право зайняття адвокатською діяльністю.

З 2000 року і по травень 2008 року — практикуючий адвокат.

З 29 травня 2008 року і по 27 листопада 2014 року — народний депутат України VI та VII скликань. Місце роботи — Верховна Рада України.

З лютого 2013 року — по 2017 представник України у Європейській Комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія).

З червня 2015 року — Директор Українського центру суспільно-правових досліджень.

Парламентська діяльність

З червня 2008 року народний депутат України 6-го скликання від Блоку Юлії Тимошенко (№ 169 у виборчому списку). Був одним з головних керівників юридичного департаменту БЮТ.

  • Член Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя
  • Заступник члена Постійної делегації в міжпарламентській організації «Постійна делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи»

З грудня 2012 року народний депутат України 7-го скликання від виборчого округу № 148, Полтавська область, самовисування. У парламенті став членом фракції Партії регіонів.

Із лютого 2014 року — Заступник голови депутатської групи «Економічний розвиток»

  • Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин
  • Член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України
  • Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин трагічних подій, що призвели до загибелі та захоплення в полон бійців добровольчих батальйонів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України біля міста Іловайськ Донецької області
  • Заступник члена Постійної делегації в міжпарламентській організації «Постійна делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи»

У квітні 2014 року під час сесії ПАРЄ засудив окупацію Росією Криму, після чого був визнаний персоною нон ґрата на окупованому Криму та Російській Федерації.

Нагороди

Заслужений юрист України (жовтень 2010).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.