Пилятин

Село носило назву Берків (Берков). За переказами назва села пішла від того, що один із його мешканців був шинкарем на прізвище Берко. Село Берковъ було згадано в переписній книзі Малоросійського приказу (1666). Також поіменно згадано 34 жителі села (32 чоловіки та 2 вдови): 30 селянських дворів із тягловою худобою (44 вола та 3 коня) та 6 ґрунтових.[2]

У 1947 році указом Президії Верховної Ради СРСР село Берків було перейменовано на Пилятин. Ця назва села пов'язана з назвою лісу, розміщеного на південному заході села. У цьому лісі в часи тимчасової німецької окупації дислокувався партизанський загін Козелеччини.

У часи німецької окупації в 1940-і через ліс на півночі від Пилятина між селами Ставиське та Козари радянськими військовополоненими було прокладено пряму дорогу. Місцеві жителі називають її «німецька дорога».

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради Носівського району: Патютинську, Пилятинську, Ставиську та Хрещатенську — до складу Козелецького району.[3]

1975 року Пилятинський колгосп «13-річчя Жовтня» було приєднано до колгоспу «ім. Ілліча» у Ставиському. 1972 року в Пилятині було 355 дворів та 1047 жителів, а у 8-річній школі навчалося 198 учнів, 1982 р. — уже 903 жителі та 117 учнів у школі, а станом на 1988 рік населення зменшилось до 685 жителів. 2008 року було закрито школу І-ІІ ступеня, зараз лише 22 школярі навчаються у школі в Козарах

22 травня 2016 року відбудеться святкування дня села.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Погода в селі Пилятин