Пир'єв Іван Олександрович

Пир'єв Іван Олександрович (17 листопада 1901 Камiнь, Барнаульський повiт, Томська губернія,  — 7 лютого 1968, Москва) — радянський кінорежисер. Народний артист СРСР (1948). Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1942, 1943, 1946, 1948, 1951).

Пир'єв Іван Олександрович
Народився 4 (17) листопада 1901[1]
Камінь-на-Обіd, Barnaul Uyezdd, Томська губернія, Російська імперія[2]
Помер 7 лютого 1968(1968-02-07)[2][3][4] (66 років)
Москва, РРФСР, СРСР[2]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність кінорежисер, сценарист, актор, політик
Знання мов російська
Заклад Вищі курси сценаристів і режисерівd
Членство Спілка кінематографістів СРСР
Роки активності 1921 — 1968 — 1968
Жанр комедія і драма
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
У шлюбі з Ada Wójcikd, Ладиніна Марина Олексіївна і Стриженова Ліонелла Іванівна
Діти Andrey Ladynind
Нагороди


IMDb ID 0701576

З життєпису

Народився 17 листопада 1901 р. у місті Камінь Алтайського краю (Росія). Закінчив Державні експериментальні театральні майстерні (1923). Працював у кіно з 1925 р.

Поставив на Київській кінофабриці фільми: «Багата наречена» (1938) і «Трактористи» (1939), а на «Мосфільмі» — «Свинарка і чабан» (1941), «Секретар райкому» (1942), «В шість годин вечора після війни» (1944), «Сказання про землю Сибірську» (1948), «Кубанські козаки» (1950) та ін.

Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами Георгіївського хреста III і IV ст., орденом Білого Лева II ст., медалями.

Першою дружиною Івана Олександровича була знаменита радянська актриса Ладиніна Марина Олексіївна. Їх спільний син Ладинін Андрій Іванович став також кінорежисером.

Третьою дружиною (1962-1968) була Стриженова Ліонелла Іванівна - радянська і російська акторка, уродженка м.Одеса.

Фільмографія
  1. 1929 — Стороння жінка
  2. 1930 — Державний чиновник
  3. 1933 — Конвеєр смерті
  4. 1936 — Партійний квиток
  5. 1937 — Багата наречена
  6. 1939 — Трактористи
  7. 1940 — Кохана дівчина
  8. 1941 — Свинарка і пастух
  9. 1942 — Секретар райкому
  10. 1944 — О 6 годині вечора після війни
  11. 1948 — Сказання про землю Сибірську
  12. 1949 — Кубанські козаки
  13. 1951 — Ми за мир
  14. 1954 — Випробування вірності
  15. 1958 — Ідіот
  16. 1959 — Білі ночі
  17. 1960 — Цілком серйозно
  18. 1962 — Наш спільний друг
  19. 1964 — Світло далекої зірки
  20. 1968 — Брати Карамазови

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121662853 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Пырьев Иван Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Filmportal.de — 2005.

Література
  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.223—225;
  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.292—293;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.340—341;
  • Митці України. К., 1992. — С.458;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.474;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.622.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.