Війська повітряно-космічної оборони Російської Федерації

Війська повітряно-космічної оборони — окремий рід військ (формування, об'єднання), який існував у 2011—2015 роках у складі Збройних Сил Російської Федерації (ЗС Росії). Скорочене найменування — ВВКО.

Війська повітряно-космічної оборони
ВПКО
Войска воздушно-космической обороны
Середня емблема ВПКО[1]
На службі 1 грудня 2011 — 1 серпня 2015
Країна  Росія
Належність Міністерство оборони Російської Федерації
Тип рід військ
Роль захист і забезпечення безпеки Росії у повітряно-космічній сфері
Чисельність ≈ 165 000 осіб
Гарнізон/Штаб  Росія
 Білорусь
 Казахстан
 Таджикистан
Командування
Поточний
командувач		 генерал-лейтенант О. В. Головко
Визначні
командувачі		 Див. перелік

Перша чергова зміна командного пункту Військ ВКО заступила на бойове чергування 1 грудня 2011 року[2].

1 серпня 2015 року за указом Президента Росії В. В. Путіна Війська повітряно-космічної оборони були об'єднані з Військово-Повітряними силами в Повітряно-космічні сили.

Історія

Війська повітряно-космічної оборони сформувалися на базі Космічних військ і військ оперативно-стратегічного командування повітряно-космічної оборони[2].

Потреба створення Військ повітряно-космічної оборони виникла для об'єднання сил і засобів, що відповідають за забезпечення безпеки Росії в космосі і з космосу, з формуваннями, вирішальними завдання протиповітряної оборони (ППО) ЗС Російської Федерації. Це було викликано об'єктивною необхідністю інтеграції під єдиним керівництвом усіх сил і засобів, здатних вести боротьбу в повітряній і космічній сфері, що виходить із сучасних світових тенденцій озброєння і переозброєння ЗС провідних країн до розширення ролі повітряно-космічного простору в забезпеченні захисту державних інтересів в економічній, військовій і соціальній сферах.

Об'єкти військ ВКО розташовані по всій території Росії — від Калінінграда до Камчатки, а також за її межами. У країнах ближнього зарубіжжя — Білорусі, Казахстані та Таджикистані дислоковані об'єкти систем попередження про ракетний напад і контролю космічного простору.

У 2015 році Війська повітряно-космічної оборони були об'єднані з Військово-повітряними силами і склали новий вид військ — повітряно-космічні сили, який відповідно до указу президента Росії з 1 серпня приступив до виконання поставлених завдань.[3]

Командуючий

Командуючий військами:

Склад
  • Космічне командування (КК)
  • Командування протиповітряної і протиракетної оборони
    • Дивізії протиповітряної оборони (колишні війська оперативно-стратегічного командування повітряно-космічної оборони/Командування спеціального призначення/Московський округ ВПС і ППО/Московський округ ППО)
      • 5-я дивізія ППО (Долгопрудний):
        • 210-й зенітно-ракетний полк (Дубровка) — С-300ПМ, С-400;
        • 584-й зенітно-ракетний полк (Мар'їне) — С-300ПМ;
        • 612-й зенітно-ракетний полк (Глаголево) — С-300ПМ;
        • 93-й зенітно-ракетний полк (Фуньково) — С-400;
        • 722-й зенітно-ракетний полк (кадр) (Клин) — С-300ПС;
        • 25-й радіотехнічний полк (Нестерово)
      • 4-я дивізія ППО (Петровске):
        • 606-й зенітно-ракетний полк (Електросталь) — С-300ПМ, С-400;
        • 549-й зенітно-ракетний полк (Курилове) — С-400;
        • 614-й зенітно-ракетний полк (Пестово) — С-300ПМ;
        • 629-й зенітно-ракетний полк (Каблуково) — С-300ПМ;
        • 799-й зенітно-ракетний полк (кадр) (Часці) — С-300ПС;
        • 9-й радіотехнічний полк (Торбеєво)
      • 9-я дивізія ПРО (Софрино):
        • 900-й командний пункт системи ПРО. (Софрино);
        • 102-й окремий протиракетний центр. (Жукліно) — 12 53Т6
        • 50-й протиракетний комплекс. (Оболдино) — 12 53Т6
        • 15-й протиракетний комплекс. (Внуково) — 12 53Т6
        • 49-й протиракетний комплекс. (Софрино)
        • 16-й протиракетний комплекс. (Развилка) — 16 53Т6
        • 89-й протиракетний комплекс. (Коростово) — 16 53Т6
  • Державний дослідницький космодром Плесецьк
    • Окрема наукова дослідницька станція (полігон «Кура»)
  • Арсенал (Тамбов)[6].

Навчальні заклади

У систему військової освіти Військ ВКО входять такі навчальні заклади[7]:

  • Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського (Санкт-Петербург);
  • філія ВКА (Ярославль);
  • Військова академія військово-космічної оборони імені Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова (Твер);
  • Тверське Суворівське військове училище;
  • Центр підготовки спеціалістів радіотехнічних військ (Владимир);
  • Навчальний центр зенітних ракетних військ (Гатчина).

Примітки
  1. Войска воздушно-космической обороны: Министерство обороны &#. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 21 червня 2016.
  2. "Войска Воздушно-космической обороны заступают на боевое дежурство в РФ. РИА Новости. 1 декабря 2011 года.
  3. Шойгу объявил о создании нового вида ВС - Воздушно-космических сил. «РИА Новости». Процитовано 03-8-2015.
  4. Указ Президента РФ № 1674 от 24.12.12. 24.12.12. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 24 грудня 2012.
  5. ТАСС: Армия и ОПК — Шойгу: в России создан новый вид вооруженных сил — Воздушно-космические силы
  6. Арсенал под Тамбовом. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 21 червня 2016.
  7. Воздушно-космическая оборона России усиливается, сообщило Минобороны
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.