Плоске (Броварський район)

Плоске́ село в Україні, у Броварському районі Київської області. Орган місцевого самоврядування Плосківська сільська рада. Проживає у Плоскому 2117 людей. Загальна площа землі в адмінмежах Плосківської сільської ради — 2732,3 га. День села 14 жовтня.

село Плоске
Герб Прапор
Покровська церква, 1888-89 рр.
Покровська церква, 1888-89 рр.
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Броварський
Рада Плосківська сільська рада
Облікова картка Село Плоске 
Основні дані
Засноване 1624
Населення 2007
Площа 3,59 км²
Густота населення 559,05 осіб/км²
Поштовий індекс 07450
Телефонний код +380 4594
Географічні дані
Географічні координати 50°32′16″ пн. ш. 31°06′01″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
110 м
Водойми річка Став
Місцева влада
Адреса ради Плоске, вул.Центральна, 2-А
Карта
Плоске
Плоске
Мапа

 Плоске у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Став, права притока Трубежа.

Історія

У судових документах 1624 р. Плоске згадується як власне володіння княгині Мар'яни Корецької. Там же говориться, що княгиня «осадила» вихідців з Димерки на власнім ґрунті.

За Гетьманщини село Плоске входило до складу Гоголівської сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в Плоскому було 50 хат. За описом 1787 року в селі проживало 262 душі. Село було у власності різного звання «казених людей» і козаків.[1]

З 1781 року Плоске у складі Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.

У 1858 році тут уже 98 дворів, а на 1897 рік — 213 дворів і 1100 душ населення. Але розвиток села не такий бурхливий, як сусідніх сіл, бо основні дороги того часу обійшли село.

Перед революцією землі на правому березі Смолянки належать панам Барановському і Мацьку. В селі було 15 млинів і 3 олійниці.

У 1929 році в селі створюється ТСОЗ, а пізніше колгосп. 7 розкуркулених сімей вислано за Урал, «щоб не агітували і не шкодили суцільній колективізації».

Під час німецько-радянської війни Плоске було спалено, люди жили в землянках і «ліпках» — хатах з глини та очерету.

У Плоскому народився і жив Герой Радянського Союзу Іван Дяченко, який загинув при форсуванні Дніпра.

Ще зовсім недавно, селяни не мали великих достатків. У 1969 році в селі були 501 двір, 1640 чоловік населення і всього 60 телевізорів, 6 холодильників, 4 мотоцикли.

В останні десятиліття тут працювало аграрне господарство, що славилось високими врожаями (нині ДПЗ «Плосківський»).

Адміністративне підпорядкування

За період з 1920 до 1965 рр. адміністративне підпорядкування Плоского змінювалось, село належало:

  • з 1920 року до Гоголівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії
  • з 1923 року до Гоголівського району Київського округу Київської губернії
  • з 1925 року до Великодимерського району
  • з 1927 року до Броварського району
  • з 1930 року до Великодимерського району
  • з 1963 року до Бориспільського району
  • з 1965 року і донині до Броварьского району

Пам'ятки

У селі Плоске знаходиться дерев'яна Покровська церква, збудована 1890 року.

Освіта

Про Плосківську школу згадано у літописах Києво-Печерської лаври наприкінці XVIII ст. Спочатку школа була двокласною церковнопарафіяльною, а в 1903—1907 рр. стала чотирикласною.

У 1930 р. школа стає семирічкою. Архівні дані засвідчують, що у 50-х роках у школі було: учителів — 13, дітей 1-3-х класів  — 63, 4-7-х  — 142.

У 1958 р. семирічну школу претворено на восьмирічну, освіту здобули 240 дітей. Завучем школи працював О. П. Таран.

У 1969 р. було збудоване нове приміщення навчального закладу, велику допомогу школі надає місцевий радгосп «Плосківський». Кількість учнів зросла до 387, а у 1975/1976 навчальному році у школі навчалось 405 учнів.

У період з 1977 р. до 2001 р. 40 учнів закінчили Плосківську загальноосвітню школу I—III ступенів із золотими та срібними медалями.

У 2000/2001 навчальному році навчалося 336 учнів, працювали 34 вчителі.

Відомі особистості

  • Волинський Кость Петрович (1922, Плоске — 2007) — український літературний критик.
  • Волоха Петро Федосійович — кандидат економічних наук, Герой Соціалістичної Праці, кавалер трьох орденів Леніна, директор ДПЗ «Плосківський».
  • Волоха Алла Петрівна — український лікар-імунолог, інфекціоніст, доктор медичних наук.
  • Волоха Микола Петрович --- доктор технічних наук в галузі механізації сільськогосподарського виробництва.
  • Давиденко Опанас Сакович — за бойові заслуги нагороджений орденом Леніна.
  • Дяченко Іван Давидович Герой Радянського Союзу, народився в с. Плоске, до війни працював бригадиром будівельної бригади, загинув 5 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра. Похований у братській могилі с. Бортничі.
  • Касян Іван Павлович — учасник бойових дій німецько-радянської війни, розвідник. Нагороджений трьома орденами Слави.
  • Касян Галина Михайлівна (дружина І. П. Касяна) — передова доярка ДПЗ «Плосківський», нагороджена двома орденами Леніна, орденом «Знак пошани» та медалями за трудову діяльність.
  • Коротенко (Какун) Ольга Миколаївна (народилась у 1951 р.) — у 1974 р. стала однією з найкращих доярок УРСР, надоївши понад 5 тис. л молока від кожної корови на місцевій фермі. Отримала орден Трудового червоного прапора. У 2001 р. була нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Одружена, має двох дітей.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 264

Джерела

  • За ред. І. Л. Лікарчука. Заклади освіти Київщини: минуле та сучасне — К.:Вид. О. М. Ешке, 2002. — 528 с.
  • І. Доцин. Історія поселень Броварського краю. Від стародавніх часів і до сьогодення. Книга третя. — Бровари.: Водограй, 2003. — 640 с./Сер."Броварська минувшина"/

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.