Плосконос Ігор Миколайович

І́гор Микола́йович Плосконо́с (29 квітня 1959(19590429), місто Павлоград 8 липня 2013) — радянський та український військовик, Герой Рядянського Союзу генерал-майор (08.1998)[2], голова Державного комітету України у справах ветеранів(14.02.2007 — 16.06.2011)[3][4].

Ігор Миколайович Плосконос
Народився 26 квітня 1959(1959-04-26)
Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Помер 8 липня 2013(2013-07-08) (54 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе і Київське суворовське військове училище
Посада Народний депутат України[1]
Військове звання  Генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився 29 квітня 1959 року (місто Павлоград, Дніпропетровська область) в сім'ї службовця.

Народний депутат України 12(1) скликання з 03.1990 (1-й тур) до 04.1994, Тростянецький виборчій округ № 353, Сумська область. Секретар Комісії з питань оборони і державної безпеки.

  • З 1974 — суворовець, Київське суворовське військове училище.
  • З 1976 — курсант, Бакинське вище загальновійськове училище.
  • З 1980 — командир парашутно-десантного взводу, Далекосхідний Військовий Округ, м. Благовєщенськ.
  • З 1981 — командир роти, Афганістан.
  • З 1984 — командир навчального мотострілецького батальйону, Туркестанський Краснознаменний Військовий Округ.
  • З 1985 — слухач, Військова академія імені М. В. Фрунзе.
  • З 1988 — начальник штабу, командир мотострілецького полку Південної групи військ, Угорщина.
  • З 1990 — командир мотострілецького полку, Київський та Одеський Військовий Округ, смт. Черкаське Дніпропетровської області.
  • 10.1994-07.1996 — завідувач відділу з питань оборони та військово-мобілізаційної роботи[5], потім — заступник завідувача відділу з питань оборони,
  • 06.1998-02.2000 — заступник начальника Управління з питань оборонно-мобілізаційної роботи та правоохоронних органів, завідувач відділу з питань оборонно-мобілізаційної роботи Кабінету Міністрів України[6].
  • 02.2000-04.2003 — заступник начальника Управління експертизи та аналізу оборонно-мобілізаційної роботи, діяльності правоохоронних органів і органів юстиції Секретаріату Кабінету Міністрів України[7][8].
Могила Ігора Плосконоса

Помер 8 липня 2013 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Нагороди

Верховна рада України
1 скликання
Позапартійний 15.05.1990 10.05.1994

Примітки

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  2. Указ Президента України від 27 серпня 1998 року № 951/98 «Про присвоєння І. Плосконосу військового звання»
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 197 «Про призначення Плосконоса І.М. Головою Державного комітету України у справах ветеранів».
  4. Указ Президента України від 16 червня 2011 року № 682/2011 «Про звільнення І. Плосконоса з посади Голови Державного комітету України у справах ветеранів»
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року № 795 «Про увільнення Плосконоса І.М. з посади завідуючого Оборонним відділом Кабінету Міністрів України».
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1998 року № 864 «Про призначення Плосконоса І.М. заступником начальника Управління з питань оборонно-мобілізаційної роботи та правоохоронних органів Кабінету Міністрів України, завідуючим Відділом з питань оборонно-мобілізаційної роботи».
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2000 року № 305 «Про призначення Плосконоса І.М. заступником начальника Управління експертизи та аналізу оборонно-мобілізаційної роботи, діяльності правоохоронних органів і органів юстиції Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 року № 525 «Про звільнення Плосконоса І.М. з посади заступника начальника Управління експертизи та аналізу оборонно-мобілізаційної роботи, діяльності правоохоронних органів і органів юстиції Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №288/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 27 травня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.