Повалій Таїсія Миколаївна
Повалі́й Таї́сія Микола́ївна (10 грудня 1964[1], Шамраївка Сквирського району Київської області) — українська співачка, народна артистка України. Народний депутат України 7-го скликання, кавалер-дама Міжнародного ордена Святого Станіслава[2].
Таїсія Повалій | |
---|---|
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 10 грудня 1964 (57 років) |
Місце народження | Шамраївка Сквирського району |
Роки активності | 1995 - дотепер |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Професія | співачка, актриса, політик |
Освіта | Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра |
Співацький голос | мецо-сопрано |
Мова |
українська російська |
Жанр | поп-музика |
Нагороди | |
povaliy.com.ua | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
Партія регіонів | 12 грудня 2012 | — | 26 жовтня 2014 |
Біографія
Таїсія Миколаївна Гирявець (Повалій) народилася 10 грудня 1964 р. в селі Шамраївка Сквирського району Київської області[3] в сім'ї Миколи та Ніни Данилівни Гирявець (Конопляна). У 15 років поїхала вчитися до Києва, закінчила Київське вище музичне училище імені Глієра[3]. У 18 років вийшла заміж за музиканта Володимира Івановича Повалія, через рік народила сина Дениса. У 1993 р. пара розлучилася.
У 2010 придбала будинок в Іспанії[4].
Заміжня, чоловік Ігор Ліхута[4].
Музична кар'єра
Професійну музичну кар'єру розпочала в 19 років. 1984 року закінчила диригентсько-хорове відділення і факультативно академічного вокалу музичного училища імені Глієра. До 1990 року працювала у Київському державному мюзик-холі у вокальній групі та солісткою.
1990 року здобула перемогу в конкурсі «Нові імена» Держтелерадіо СРСР, а 1993 року — на фестивалі Слов'янський базар.[5] 1994 року визнана кращим музикантом року на фестивалі «Нові зірки старого року». Таїсія Повалій двічі отримала премію «Зірка естради року» (1996, 1998).
1998 року перемогла у загальнонаціональній програмі «Людина року», нагороджена орденом Святого Миколая Чудотворця. 2000 року удостоєна орденів «Слава на вірність Вітчизні» другого ступеня, Святої Ганни четвертого ступеня. Нагороджена орденом Святого Станіслава.
В 1996 році Таїсії Повалій присвоєно звання Заслуженої артистки України, а у 1997 — Народної артистки України.
4 грудня 2010 року Таїсія Повалій стає лауреатом премії «Золотий Грамофон» з піснею «Отпусти», записану дуетом зі Стасом Михайловим.[6]
Політична діяльність
Повалій була кандидатом Партії регіонів у жовтні 2012 р. під час парламентських виборів в Україні, зайняла друге місце в партійному списку[7][8][9][10][11]
17 вересня 2014 року разом з групою депутатів За мир та стабільність відвідала Держдуму Росії.[12] Головне слідче управління МВС відкрило кримінальне провадження за статтею про посягання на територіальну цілісність України.[13]
Дискографія
Фільмографія
- 2001 — Вечори на хуторі біля Диканьки (мюзикл)
- 2002 — Попелюшка (Мюзикл/музичний)
- 2003 — «Снігова королева»
- 2004 — «Метро» (Мюзикл)
- 2007 — Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї
- 2009 — Золота Рибка
Мультимедія
Таїсія Повалій стала прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
Відзнаки
Україна
- Заслужений артист України (7 березня 1996) — з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня, за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність[14]
- Народний артист України (27 жовтня 1997) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури, високий професіоналізм[15]
- 2011 року була номінована на премію YUNA у категорії «Найкраща виконавиця» за досягнення у музиці за 20 років.
Російська Федерація
- Орден Дружби (16 грудня 2011) — за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови і російської культури, розширення культурних зв'язків між Російською Федерацією і Україною[16]
Критика
Поява Таїсії Повалій[17] в ефірі телеканалу «Інтер» у новорічних програмах з 31 грудня 2014 до 1 січня 2015 років викликала масове обурення у соціальних мережах та блогосфері; згодом заяви з цього приводу зробила велика кількість українських чиновників найвищого рівня, політиків і громадських діячів.[18][19][20]
Примітки
- kino-teatr.ru
- Міжнародний орден Святого Станіслава. Персональна сторінка Повалій Т. М.
- Таїсія ПОВАЛІЙ: «Митець — доволі потужна зброя». Голос України. 26 лютого 2013. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2013. «Досьє «Голосу України»»
- Повалій влаштувала чергове "шоу" з подачі декларації про доходи. Український Тиждень. 19 березня 2013. Процитовано 3 серпня 2013.
- Куварына, Таццяна; Спрынчан, Андрэй (30 липня 2010). Зачараваная песняй. Літаратура і мастацтва (біл.) (30 (4974)): 4. ISSN 0024-4686. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- Лауреаты премии «Золотой граммофон» 2010 року
- Партія регіонів взяла Повалій до списку, аби підкупити виборців, — Тігіпко, ipress.ua
- До Топ-5 виборчого списку ПР потрапила Таїсія Повалій, ТСН
- СПИСОК «РЕГІОНІВ» У РАДУ, «Українська правда»
- Азаров пояснив, чому Таїсія Повалій має 2 позицію в списку ПР, сайт телеканалу «24 TV»
- ЦВК зареєструвала виборчий список ПР з двома вакантними місцями сайт журналу «Український тиждень»
- Відомі депутати, що в Росії «відстоюють інтереси руського мира»
- МВС завело кримінальну справу через вояж депутатів у Держдуму
- Указ Президента України № 166/96 від 7 березня 1996 року «Про присвоєння почесних звань України»
- Указ Президента України № 1186/97 від 27 жовтня 1997 року «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
- Указ Президента Российской Федерации от 16 декабря 2011 года № 1636 «О награждении орденом Дружбы Повалий Т. Н.» Архівовано 7 січня 2012 у Wayback Machine.(рос.)
- а також Ані Лорак, російських артистів, які підтримали позицію Путіна щодо анексії Криму та війни на сході України тощо
- У соцмережах повстали проти «Інтера» за концерт зірок, які підтримали агресію РФ. ТСН. 1+1. 01.01.2015
- «Подробности» на «Інтері» про новорічний концерт" каналу: це «російський шабаш». Радіо Свобода. 01.01.2015
- Як «Інтер» у душу плюнув, а потім забрав свій плювок назад Архівовано 2015-01-03 у Wayback Machine.. Телекритика. 01.01.2015