Поворот через фордевінд

Поворот через фордевінд — маневр вітрильного судна на повних курсах, при якому воно змінює галс, перетинаючи кормою лінію напрямку вітру. Протилежний маневр називається оверштагом: при ньому судно, що йде на гострих курсах, змінює галс, перетинаючи лінію вітру носом. Поворот через фордевінд виконується при ході в бакштаг: правий бакштаг змінюється на лівий або навпаки[1], а судно описує дугу кола від 20 до 28 румбів. Під час виконання цього маневру кут між курсом і напрямком вітру становить 180°, що відповідає курсу фордевінд.

Зміна галса поворотом через фордевінд з лівого на правий (на прикладі бермудського шлюпа). Напрямок вітру позначено червоним. ① — судно йде лівим бакштагом. «Приготуватися до повороту через фордевінд!» ② — увалювання під вітер, вибирання снастей вітрил для початку маневру. «Увалитися під вітер!» ③ — судно йде прямо по вітру, вітер дме на другу сторону вітрила і судно перетинає кормою лінію вітру, після чого йому дають привестися до бакштага. «Єсть поворот через фордевінд!» ④ — судно на правому галсі. ⑤ — судно йде правим бакштагом.

Залежно від типу плавзасобу (судно з прямим і косим озброєннням, віндсерф, кайтсерф) спосіб виконання маневру розрізнюється.

  • Судно з прямим озброєнням — вітрила при зміні вітру переміщаються своєю площиною проти вітру за допомогою снастей рухомого такелажу (брасів, галсів, булінів, шкотів)[2]. Присутні на суднах з переважно прямим озброєнням косі вітрила (клівери, стакселі, гафельна бізань) своїми снастями переводяться на інший галс, як на суднах з косим озброєнням[3].
  • Судно з косим озброєннням — вітрило встановлене по тому борту, який відповідає чинному галсу. У разі зміни напрямку вітру, коли його лінія перетинає корму і він починає дути на інший бік вітрила, останнє може раптово перекинутися на протилежний борт (якщо воно не перебуває у вітровій тіні задніх вітрил). У разі, якщо вітрило споряджене гіком, гафелем чи шпринтом, а шкоти затягнуті недостатньо туго, таке перекидання з борту на борт може бути небезпечним. На стакселях колишній (тобто розташований з борту, протилежного старому галсу) підвітряний шкот витравлюється в момент перетинання кормою лінії вітру і вибирається знову, коли новий (тобто розташований з борту, протилежного взятому галсу) підвітряний шкот дасть вітрилу наповнитися вітром. Як правило, під час виконання цього процесу стаксель перебуває у вітровій тіні грота. Шкот грота вибирається, щоб запобігти самочинному перекиданню на інший борт і витравлюється тільки тоді, коли судно вже лягло на інший галс. На невеликих плавзасобах гік утримується рукою[4]. Для запобігання самочинному перекиданню грота на інший галс можуть використовуватися завал-талі, які кріпляться до гіка.
  • Спінакер — використовується на деяких вітрильних яхтах. Навітряний нижній кут цього вітрила кріпиться до спінакер-гіка і керується спеціальним еринс-бакштагом, що виконує роль навітряного шкота. При повороті через фордевінд гіка-шкот від'єднується від щогли, розвертається на 180° і кріпиться до щогли ноком; отже, еринс-бакштаг стає шкотом, а колишній шкот — еринс-бакштагом[4]. На яхтах з високими характеристиками з асиметричним спінакером останній кріпиться до бушприта, а його перенесення при повороті через фордевінд здійснюється аналогічно стакселю[5].
  • Віндсерф — поворот через фордевінд виконується двома способами, «різаним» (англ. carve jibe) і «пірнальним» (duck jibe). При першому способі вітрилу дають повернутися по вітру під час перетинання кормою лінії вітру. Другий спосіб застосовується в галфвінді: при йому виконанні віндсерфер нахиляє вітрило до вітру і переводить нок гіка поверх нього на інший борт, «пірнаючи» під нього[6].
  • Кайтсерф — при зміні галса в бакштазі кайтсерфер повертає кайт проти нового вимпельного вітру в момент перетинання кормою лінії напрямку вітру[7].

«Китайський» поворот через фордевінд (Chinese gybe) — зміна галса на бермудських вітрильниках, при якій верхня частина грота переноситься на інший борт, у той час як нижня з гіком залишаються на своєму борті[8]. У більшості випадків спричинюється надто малим натяженням відтяжки гіка, внаслідок чого гік задирається догори і сильно скручує задню шкаторину[9].

Див. також

Примітки
  1. Vademecum żeglarza i sternika jachtowego. — Warszawa : WILGA, 2004. — С. 66. — ISBN 83-7375-197-1. (пол.)
  2. Biddlecombe, George (1990). The Art of Rigging: Containing an Explanation of Terms and Phrases and the Progressive Method of Rigging Expressly Adapted for Sailing Ships. Dover Maritime Series. Courier Corporation. с. 13. ISBN 9780486263434.
  3. Findlay, Gordon D. (2005). My Hand on the Tiller. AuthorHouse. с. 138. ISBN 9781456793500.
  4. Jobson, Gary (2008). Sailing Fundamentals (вид. Revised). Simon and Schuster. с. 224. ISBN 978-1-4391-3678-2.
  5. Bethwaite, Frank (2007). High Performance Sailing. Adlard Coles Nautical. ISBN 978-0-7136-6704-2.
  6. Hart, Peter (2014). Windsurfing. Crowood. с. 176. ISBN 978-1-84797-963-6.
  7. Gratwick, Andy (2015). The Kiteboarding Manual: The essential guide for beginners and improvers. Bloomsbury Publishing. с. 106. ISBN 978-1-4081-9204-7.
  8. What is a Chinese gybe and how do you avoid it
  9. http://www.sailbetter.com/chinese-gybes-and-how-to-avoid-them/ Chinese gybes and how to avoid them

Джерела
  • Самойлов К. И. Поворот через фордевинд // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Самойлов К. И. Поворот // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Лавировать // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Rousmaniere, John, The Annapolis Book of Seamanship, Simon & Schuster, 1999, pp. 54–55, 101—102, 106—107, & 331
  • Chapman Book of Piloting (various contributors), Hearst Corporation, 1999, pp. 231 — 233
  • Herreshoff, Halsey (consulting editor), The Sailor's Handbook, Little Brown and Company, 1983, pp. 34–37, & 160
  • Seidman, David, The Complete Sailor, International Marine, 1995, pp. 47–49,53, & 110
  • Jobson, Gary, Sailing Fundamentals, Simon & Schuster, 1987, pp. 41–45, 71, 77-78, 95, & 186
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.