Повітряні сили Чаду

Територія Чаду розділена на три характерні зони.

МіГ-29 ПС Чаду

У 1960-х роках ПС Чаду складалися зі ста людей, одного вантажного літака DC-3, трьох легких літаків спостереження та двох вертольотів.

У 1973 році, їх чисельність була збільшена до 200 осіб, сили мали у своєму розпорядженні три середні транспортні літаки C-47 (число яких збільшилося до 13 у середині 1970-х років), три легких транспортних літаки та один вертоліт, всі обслуговувалися на місцевій французькій авіабазі у Нджамені. Майже всі пілоти на той час були французами.

У 1976 році ВПС отримали з Франції 7 Douglas A-1 Skyraider, які використовувалися в антипартизанських кампаніях на півночі до 1987, коли вони були визнані непрацездатними. Skyraider спочатку брали участь у службі в Чаді як частина Повітряних сил Франції, а потім у складі номінально незалежних Повітряних сил Чаду, укомплектованими французькими найманцями.

Під час конфлікту з Лівією у 1983 році повітряні сили Чаду повідомили про знищення восьми лівійських Aermacchi SF-260. Три з них були захоплені та перебували на озброєнні з 1987 року. Один розбився у 1989 році, а інший був проданий США. Наприкінці 1987 року Чад також придбав 24 ЗРК Stinger, що запускаються з плеча.

Триваючі зіткнення на кордоні з Суданом змушують військове керівництво Чаду продовжувати зміцнення національних військово-повітряних сил. У 2008 році у Сінгапурi були закуплені шість вертольотів AS.550C2 Fennec, раніше перебувавших на озброєнні ВПС Сінгапуру. Всі вертольоти модернізовані за участю Eurocopter Singapore. Вертольоти передбачається використовувати як навчально-тренувальні, однак, при необхідності, на них також може бути встановлена ​​20 мм гармата.

Станом на 2010 рік у Чадi також експлуатуються транспортно-бойові вертольоти Ми-24/25 та Ми-8/17, а також придбані в 2009 році в України штурмовики Су-25. Літаки були випробування в бою в травні 2009 року, коли завдали ракетно-бомбових ударів по конвою заколотників, які вторглися у Чад з території сусіднього Судану. Авіаналіт здійснювався з аеродрому Абеше, приблизно 786 км на схід від Нджамени, недалеко від Суданського кордону.

Більшість пілотів які літають на Су-25 — українські найманці[1]. Поки не ясно, чи збираються чадські військові використовувати власних пілотів у майбутньому.

28 листопада 2009 року а на борту Ан-124 з України в Чад був доставлений заново зібраний вертоліт Ми-17. Вертоліт планується використовувати як бойовий, для чого ньому встановлять бортові тримачі для підвіски ракет або бомб.

За оцінками зарубіжних фахівців, станом на 2010 рік Чад мав у своєму розпорядженні прийнятні військово-повітряні сили, здатні протистояти вилазкам бунтівників або нападу ззовні[2]. Що і було показано.[3]

• Міжнародний аеропорт Нджамени
• Аеропорт Абеше

ВПС Чаду станом на 2015 рік [4] (англ.).

Тип	Виробництво	Призначення	Кількість	Замовлення
Літаки
МіГ-29	СРСР	винищувач	1	2
Су-25	СРСР	штурмовик	8
Ан-26	СРСР	транспортний літак	3
C-27J	США	транспортний літак	2
Lockheed C-130H	США	транспортний літак	1
Pilatus PC-7	Швейцарія	навчально-тренувальний літак	1
Pilatus PC-9	Швейцарія	навчально-тренувальний літак	1
Reims F337	Франція	літак загального призначення	1
SIAI-Marchetti SF.260	Італія	навчально-тренувальний літак	1
Вертольоти
Aérospatiale AS.550	Франція	багатоцільовий вертоліт	6
Мі-17 / 171	СРСР	багатоцільовий вертоліт	6
Мі-25 / 35	СРСР	бойовий вертоліт	5
Aérospatiale SE.3160	Франція	багатоцільовий вертоліт	2

• 
  Розпізнавальний знак
• 
  Знак на кіль

• ВПС Чаду на сторінці Photius.com (англ.)
• Михайло Жирохов, Авіація в громадянській війні в Чаді,ArtOfWar, 1998-2010 (рос.)