Пов'язка

Пов'язка — медична маніпуляція, при якій накладають медичні вироби (найчастіше марлевий бинт) на хворе місце чи травмовану ділянку (наприклад, рану і т. ін.).[1]

Десмургія — розділ хірургії, який вивчає види пов'язок, покази та протипокази до застосування та методи їх накладання, догляду.[1]

Для пов'язки використовують марлевий бинт, еластичний бинт (розмовне помилкове «бандаж»), марлеві серветки, і лише коли необхідно вату. Додатково можуть використовувати різні розчини антисептиків та лікувальних речовин, пластир, клеол, гіпс, пластикати, «медична косинка», механічні пристосування (наприклад, шини).

Класифікація

За твердістю матеріалу, яким накладають пов'язку:

  • М'які (марля, бинт, тканина, марлево-клеолова[2], пластирна, плівкоутворювальний аерозоль)
  • Тверді (і такі, що затвердівають)[1]
  • специфічна (лат. fascia specifica, особлива)


За метою:

  • стискальні (стискувальні, тиснучі, «давлячі», тугі, компресійні[3])
    • гемостатичні
  • фіксувальні (закріплювальні, зміцнювальні)
    • захищальні (захисні)
    • корегувальні
    • витягувальні (тракційні)
  • іммобілізувальні (знерухомлювальні)
  • оклюзійні[4]
  • поєднані


За ділянкою, на яку накладають пов'язку:

  • На голову:
    • вухо (-а)
    • око (-чі)
    • щелепу
    • волосяну частину голови
  • На шию
  • На кінцівки:
    • верхні
    • нижні
  • На плечовий пояс
  • На грудну клітку
  • На черевну стінку
  • На таз та промежину


За методою накладання:

  • циркулярна (лат. fascia circularis, кругова)
  • спіралеподібна (лат. fascia spiralis, «спіральна»)
  • повзуча (лат. fascia serpences, гвинтоподібна)
  • хрестоподібна (восьмиподібна)
  • колосоподібна («колосок»)
  • черепашоподібна (черепашка, «черепашача»)
  • поворотна[5]

Правила бинтування

  • Необхідно надати зручного положення пацієнту із можливістю накласти відповідну пов'язку
  • При накладанні пов'язки контролювати доступним методом загальний стан постраждалого (пораненого, хворого)
  • Пов'язка починається і закінчується фіксуванням (при бинтуванні — фіксувальним обертом)
    • пов'язку завжди починають фіксувальним обертом
    • закінчують пов'язку фіксуванням (при бинтуванні — фіксувальним обертом)
  • Бинтування проводять від периферії до центру (кінцівки), від вужчого до ширшого місця, більшість за рухом годинникової стрілки
  • Пов'язку накладають двома руками: однією розкочують бинт, іншою асистують (наприклад, розправляють пов'язку); інколи потрібен помічник
  • При накладанні пов'язки стараються створювати рівномірний натяг (при бинтуванні — бинт розкочують на поверхні бинтування не відриваючись від неї)
  • При бинтуванні — кожен наступний оберт бинта може: покривати попередній на 1/2 або 2/3 його ширини, або залишати проміжки між обертами не більше 1/3 ширини бинта[6][4]

Пов'язка при пораненні

У критичних ситуаціях, бинти можна замінити підручними засобами: хустина, сорочка, хустинка, бандана, рушник, тощо. Речі ці не стерильні, але ними можна користуватися, якщо пропрасувати з обох боків гарячою праскою, потримати над вогнем[джерело?].

При наданні допомоги потрібно дотримуватися таких правил:

  • вимити руки з милом і, якщо можливо, протерти кисті рук спиртом, горілкою; кінчики пальців змастити йодом,
  • підготувати матеріал для перев'язки,
  • зняти або розрізати одяг, щоб відкрити рану,
  • витерти серветкою кров навколо рани, краї рани обробити йодом.
  • ділянку накладання прикривають серветкою чи марлею (стерильними), потім, якщо необхідно — вату, фіксують бинтом.

Бинтування виконують у напрямку знизу вгору і з середини назовні. При бинтуванні кінцівок роблять перегини.

Не можна промивати рану будь-яким розчином, тому що інфекція зі шкіри попадає в глибокі частини рани. Якщо рана забруднена землею, трісками, вугіллям, можна обережно чистою марлею зняти бруд.

Пов'язка має бути накладена щільно, але не дуже туго, і закріплена так, щоб бинт не сповзав і не розмотувався. Витки бинта не повинні утворювати кишень, вони накладаються один на один у вигляді черепиці, закриваючи половину ширини попереднього витка (крім другого оберта). Розкочуючи бинт, його головку потрібно тримати в правій руці, а лівою притримувати розгорнутий кінець. Таким чином, витки бинта спрямовують майже завжди зліва направо. На початку бинтування і в кінці його роблять закріплюючи витки бинта. При першому оберті бинта потрібно перегнути його кінець і прихопити другим обертом, який накладається на перший, тоді бинт буде закріпленим. Кінець бинта можна закріпити шпилькою або розірвати кінець бинта вздовж на дві стрічки і зав'язати їх.

Див. також

Примітки

  1. Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович, В. О. Рижковський [та ін.], 2017, (С.105)
  2. Медичні маніпуляції в алгоритмах посібник, 2005, (С.109)
  3. Техніка накладання компресійної пов'язки
  4. Медичні маніпуляції в алгоритмах посібник, 2005, (С.108)
  5. Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович, В. О. Рижковський [та ін.], 2017, (С.105-106)
  6. Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович, В. О. Рижковський [та ін.], 2017, (С.106-107)

Джерела

  • Практикум з медсестринства в хірургії: практикум / Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович, В. О. Рижковський [та ін.]. — Вінниця: Нова Книга, 2017. — 360 с. ISBN 978-966-382-624-0 (С.105-125)
  • Хірургія: підручник / Б. П. Лисенко, В. Д. Шейко, С. Д. Хіміч та ін.. — К.: ВСВ «Медицина», 2010. — 712 с. ISBN 978-617-505-003-3 (С.155-166)
  • О. М. Кіт. Медсестринство в хірургії : [арх. 22 січня 2022] : підручник / О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — С. ?. — 494 с. — ISBN 966-7364-92-5. (С.202-206, 208, 210—222)
  • Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. Київ : Вища школа, 1992. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6. (С.89-113)
  • Медичні маніпуляції в алгоритмах посібник. — 2-е видання. — Тернопіль: ТДМУ, 2005.— 324 с. ISBN 966-673-057-X (С.108-112, 112—113)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.