Подвір'я на честь Святих Праотців
Подвір'я на честь Святих Праотців, або Монастир Святої Трійці, — православний чоловічий монастир, подвір'я Російської духовної місії в Єрусалимі Московського патріархату в Хевроні, в 3 км на північний захід від печери Махпела в Ерец Ісраель, на Західному березі річки Йордан (Палестинська автономія)[1] Ізраїль.
Abraham's Oak Holy Trinity Monastery або The Oak of Mamre або Monastery of the Holy Trinity in Hebron | |
---|---|
Дзвіниця монастиря | |
31.3216° пн. ш. 35.5616° зх. д. | |
Розташування |
Хеврон, Ізраїль (Палестинська автономія) |
Конфесія | православ'я |
Єпархія | Російська православна духовна місія в Єрусалимі (РПЦ МП) |
Тип монастиря | Чоловічий монастир |
Засновник | архімандрит Леонід (Сенцов) |
Дати початку спорудження | 1904 |
Дата завершення спорудження | 1925 |
Стан | діючий |
Побудований на честь | Святих Праотців |
| |
Подвір'я на честь Святих Праотців у Вікісховищі |
На території монастиря знаходиться Мамрійський дуб, під яким, за переказами, Авраам приймав трьох ангелів, які прийшли до нього.
Раніше на цьому місці знаходився храм візантійської епохи, побудований імператрицею Оленою[2].
Історія
У 1868 році начальник Російської духовної місії в Єрусалимі архімандрит Антонін (Капустін) придбав ділянку землі, на якій зростав виявлений їм Мамрійський дуб[3].
22 травня 1871 року у дуба була вперше відслужена Божественна літургія.
Недалеко від древньої святині у 1874 році стараннями отця Антоніна був побудований кам'яний двоповерховий будинок для паломників[4]. Місце стало залучати російських паломників, і поступово площа володінь Російської духовної місії розширювалася[5].
Через складну ситуацію в місті, де проживали переважно мусульмани, питання про будівництво храму було підняте лише у 1904 році начальником Російської духовної місії архімандритом Леонідом (Сенцовим). З 1906 по 1914 рік місія намагалася отримати турецький фірман на будівництво та освячення храму[4]. У 1914 році тут збудовано храм Святих праотців — останній російський храм Святої Землі, зведений до перевороту 1917 року[3].
На початку 1920-х років, після того, як зв'язок з Російською Церквою на батьківщині перервався, ділянка з усіма будівлями (разом з Російською духовною місією) перейшла у відання Російської церкви закордоном.
31 травня 1925 року патріархом Єрусалимським Даміаном монастирський храм освячено на честь святих Праотців, південний приділ в ім'я Пресвятої Трійці і північний боковий приділ в ім'я святителя Миколая. Недалеко від храму збудували двоповерховий будинок для паломників.
5 червня 1997 року через політичну доцільність монастир за сприяння Ясіра Арафата був переданий Московському патріархату[6].
Поблизу з монастирем збудовано готель для прочан. Це місце залишається популярним центром паломництва. Його традиція — святкування Свяої Літургії у Дуба Авраама на третій день після Свята Святої Трійці. Ця літургія святкується в цьому місці і сьогодні, хоча з часом дуб помер.
Примітки
- Святая земля: Исторический путеводитель по памятным местам Израиля, Египта, Иордании и Ливана / ред. М. В. Бибиков. — М., 2000. — С. 114.(рос.)
- Равноапостольная царица Елена. Православный календарь.(рос.)
- Архимандрит Антонин (Капустин) — начальник Русской Духовной Миссии в Иерусалиме — История Русской Духовной Миссии в Иерусалиме. История русского присутствия в Святой Земле.(рос.)
- Подворье Русской Духовной Миссии в честь Святых Праотцев в Хевроне.(рос.)
- Где находится Мамврийский дуб. // Русская Германия. — № 21. — 2013.(рос.)
- «Хеврон — место, где можно погрузиться в живую ветхозаветную историю». Беседа с иеромонахом Алексием (Елисеевым), ключарём подворья Русской духовной миссии в Хевроне(рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Подвір'я на честь Святих Праотців
- Собор Святих праотців і Мамрійський дуб на сайті patriarchia.ru
- Подвір'я на честь Святих Праотців в Хевроні. Офіційний сайт Російської Духовної Місії в Єрусалимі
- Троїцький монастир і храм св. Праотців в Хевроні — Опис у Живому Журналі
- Святкування дня Пресвятої Трійці на Святій Землі. Павло Вікторович Платонов // Публікація на офіційному порталі Єрусалимського відділення ІППТ
Додаткова література
- P. Paszkiewicz, W służbie Imperium Rosyjskiego 1721—1917. Funkcje i treści ideowe rosyjskiej architektury sakralnej na zachodnich rubieżach Cesarstwa i poza jego granicami, Warszawa 1999, Warszawa, Instytut Sztuki PAN, ISBN 83-85938-13-3(пол.)