Подліпнюк Андрій Іванович

Андрі́й Іва́нович Подліпню́к (10 грудня 1976, Миколаїв, Українська РСР 11 листопада 2016, смт. Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — сержант 54-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, учасник війни на Сході України.

Подліпнюк Андрій Іванович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 10 грудня 1976(1976-12-10)
Миколаїв, УРСР
Смерть 11 листопада 2016(2016-11-11) (39 років)
смт. Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Псевдо «Мамай»
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 54 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 10 грудня 1976 року у місті Миколаїв.

Закінчив Миколаївський національний аграрний університет, інженер-механік. Цікавився психологією. Працював на фабриці «Сандора», у Школі моряків виконробом з оснащення електротехнікою, на будівництвах. До війни був приватним підприємцем.

Був призваний за мобілізацією в березні 2015, з серпня 2015 воював під Маріуполем, матрос, навідник десантно-штурмової роти 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї ОБрМП. Під час служби познайомився з бійцями ДУК ПС та активістами «Правого сектору» в Миколаєві. Після демобілізації у березні 2016, брав активну участь у діяльності миколаївського осередку НВР «Правий сектор». На фронт повернувся, підписавши контракт з 54-ю бригадою, у складі якою воюють бійці ПС. Був старшим на передовій позиції під Дебальцевим.

Загинув 11 листопада 2016 року близько 13:00 від осколкового поранення під час мінометного обстрілу поблизу смт Луганське (Бахмутський район Донецька область), помер дорогою до лікарні.

Похований в місті Миколаїв, кладовище Велика Корениха.

По смерті залишилися мати та син.

Нагороди

  • Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[2].

Примітки

  1. Указ Президента України від 10 березня 2017 року № 58/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Наказ № 148/18 від 08 грудня 2018 року. PravyySektor.info. Офіційний сайт НВР «Правий сектор». Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.